Рубрика: Лучшее

kurs

Духовные основы культурно коммуникативных связей между народами

Введение

 

Актуальность темы

 

.

 

Проблема

 

это вопрос вашего исследования, на который вы в ходе его и отвечаете. Он начинается со слов: какова, каков, какие, какое…

такой работы будет звучать так: «Какие профессиональные задачи решаются при использовании табличных процессоров».

 

Задачи

 

.

 

Если первые две задачи имеют чисто теоретическую направленность, то последующие две – практическую.

 

Четвёртая задача посвящена разработке различных рекомендаций по теме исследования, разработке программного продукта, расчётам. Четвёртая задача отражает ваш личный вклад в процесс изучения темы, ваши разработки.

 

Цель работы

 

.

 

Глава 1

 

.

 

Глава 2

 

.

менеджер или успешный финансист, демонстрирует грани своего мастерства и индивидуальности.

посвящается рассказу о ней. Поэтому она должна быть выполнена практически идеально. Эта часть обычно и заинтересовывает читателей. Задаются вопросы: «А что он смог сделать по этой теме?», «Какой новый удачный поворот осуществил?», «Чего он достиг в этом направлении?», «О чём говорят данные исследования?» Всё это и многое другое интересует проверяющих. Поэтому из второй главы лучше сделать шедевр в неповторимом творческом исполнении.

 

Заключение

 

считается самым трудным вопросом, требующим концентрации мыслей и внимания.

– это последняя часть любого проекта, содержащее суждения, истина которых подтверждается на протяжении написания всей работы. В заключении курсовой работы прописываются результаты проделанных действий, итоговые умозаключения.

, которые удалось выполнить.

. Переход к нему является гармоничным продолжением работы, отражающим её результат в краткой форме, помещающийся на два или три листа машинописного текста.

Структура заключения курсовой работы

, приводятся основные числовые данные.

и рациональными и хорошо обдуманными путями решения их с описанием ожидаемого эффекта от проведённых действий, предлагаемых в дальнейшем для внедрения в практическую деятельность.

, а основные результаты вписываются в него из основной части работы.

Как писать заключение в курсовой работе?

. Далее указываются задачи, которые удалось решить в ходе проделанной работы. Также необходимо рассказать, что не удалось исследовать и раскрыть, какие проблемы при этом возникали, что тормозило процесс исследования.

предложенных им действий, аргументировать личное мнение на происходящие процессы, явления, пути решения возникающих проблем.

В конце заключения нужно составить планы на будущее в изучении темы проекта, предложить способы модернизации и усовершенствования.

, а затем раскрываются в них задачи, решённые в процессе творческого создания.

 

Список литератур

 

Приложения

 

Таблицы, графики, схемы, цифры, прочее

kurs psych portr

2

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

08 липня 2015 року № 152-Н

Форма № П-4.02

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

Інститут, факультет__________________________________________

Форма навчання_______________________________________

Кафедра____________________________________________

 

 

Курсова робота

»

»

_____________________________________________________)

 

 

Допускається до захисту

«___»___________20__р.

Керівник ___________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

 

Захищена на _________________________

«___»___________20__р.

 

Члени комісії ________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

________________________________

________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Керівник __________________________

(ПІБ, науковий ступінь, вчене звання)

 

 

Полтава 2017

 

«Затверджую»

Керівник ____________

_ р.

 

 

 

План

курсової роботи з дисципліни

»

»

підготовки «Туризм»

а

(прізвище, ім’я по-батькові)

 

 

Вступ

 

.

Характерні риси сучасного споживача туристичних послуг.

Класифікації сучасних типів туристів.

Сутність методики В.Сапрунової в складанні психологічного портрета туриста.

а.

 

Висновки

 

 

 

Дата _____________ Підпис______________

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………………………………..3

…8

…………..8

5

8

…………….…………..8

Висновки…………………………………………………………………………35

Список використаних інформаційних джерел……………………………………….38

Додатки……………………………………………………………………………40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Тури́зм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

.

.

.

Таким чином , основне завдання туристичного підприємства полягає в задоволенні потреб туристів , шляхом надання найрізноманітніших туристичних а інколи й супутніх послуг , та як результат отримання прибутку. З чого випливає , що лідери на ринку туристичних послуг , як серед тур операторів так і серед тур агенцій

так ефективно функціонують на ринку лише за рахунок того що краще та раніше за інших зчитують нові тенденції в попиті на туристичні послуги.

Для більш ефективного аналізу потреб та моделей поведінки людей – потенційних клієнтів , існує таке маркетингово-психологічне явище , як «психологічний портрет» .

Психологічний портрет особистості – це комплексна психологічна характеристика людини . В сфері маркетингу використовується , як маркер котрий дозволяє реагувати на тенденції у зміні попиту цільової аудиторії , і як результат створювати відповідну пропозицію на ринку.

Тому тема даної курсової є актуальною :

По-перше , оскільки розвиток технологій та зміна поколінь призводять до того що саме в найближчі роки ринок туристичних послуг буде стрімко змінюватись і маючи психологічний портрет туриста , працівники туристичної сфери матимуть змогу задовольняти ці потреби , і як результат отримувати прибуток.

доволі велика кількість споживачів туристичних послуг нерівномірно розподіляється в нішах ринку за смаками тому , виявлення основних психологічних особливостей клієнтів та складання іх психологічного портрету є необхідним задля успішно функціонування на сучасному та майбутньому туристичних ринках.

Мета роботи : дослідити тенденції та психологічні особливості попиту на туристичні послуги.

Завдання роботи : за результатами досліджень скласти психологічні портрети типових користувачів туристичних послуг на міжнародному та регіональному Українському рівнях.

Об’єкт дослідження : турист.

Предмет дослідження : психологічний портрет.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Турист – рушій туристичного бізнесу.

 

Розвиток туристичної індустрії був би неможливий без самих туристів. Туристи являються основними споживачами туристських послуг і не тільки , більшість країн світу заробляють чималі прибутки на людях котрі відвідують їх з різноманітними не забороненими законом цілями.

Так все ж таки , хто ці люди котрі являються безперечними рушіями туристичної, транспортної , екскурсійної , розважальної , рекреаційної та багатьох інших сфер діяльності ?

.

Цілком очевидно, що попередницею сучасної туристичної, у нинішньому розумінні цього слова, подорожі була будь-яка мандрівка, яку здійснювали наші предки. Основними чинниками, що спонукали наших предків мандрувати, були:

потреба освоєння нових територій, зручних для проживання та різних видів діяльності;

людська цікавість, бажання пізнати навколишній світ.

В результаті розвитку суспільства, виникнення товарно-грошових відносин, розподілу праці та виокремлення осіб, що не були зайняті в суспільному виробництві та управлінні, з’явилися категорії людей, які постійно подорожували. Для першого етапу розвитку подорожей і туризму були характерні такі риси:

Розвиток торгівлі, що, в свою чергу, сприяє соціально-економічному розвиткові суспільства і задоволенню потреб людини в пізнанні навколишнього світу, інших народів, налагодженню економічних, культурних та політичних відносин між ними. З історії ми знаємо, що багато купців були водночас і мореплавцями, і вченими (зрозуміло, в тогочасному розумінні цього слова). Серед них можна назвати відомого мореплавця, венеціанського купця XIII ст. Марко Поло, який залишив нащадкам книгу спогадів, що правдиво змальовувала культуру та побут народів Сходу та довгий час була керівництвом для складення географічних карт.

Розвиток різних релігій також сприяв розвиткові подорожей в різні епохи, особливо в епоху Середньовіччя. Виконання вірянами релігійних призначень, прочанство сприяли тому, що для прочан створювалися необхідні умови для проживання, харчування, транспортування та ознайомлення зі святинями (своєрідне екскурсійне обслуговування). Тобто це були ті ж самі послуги, якими забезпечувалися в подальшому туристи. Прикладом цього може бути Києво-Печерська лавра, яка мала для обслуговування прочан у XVII ст. аптеку, бібліотеку церковних книг, трапезну та «гостинні будинки», своєрідні готелі. Також прочани були однією з найбільш захищених категорій подорожніх, у питаннях збереження здоров’я та життя. Цьому сприяли сам статус прочанина та різні заходи, до яких вдавалися організатори прочанства (різні релігійні ордени та місії; наприклад, організацією прочанства займався Мальтійський орден).

Розвиток культури і мистецтва. Природно, що з’явилася певна категорія подорожніх з метою ознайомитися зі звичаями, культурою та визначними пам’ятками мистецтва, а також дещо інша категорія мандрівників: ті, що прагнуть отримати освіту в інших країнах, вивчити або вдосконалити іноземні мови.

Пізнання людиною природи призводить до відкриття нових земель, місць з унікальним кліматом, цілющих якостей мінеральних джерел, які можуть поліпшувати здоров’я людини. Це сприяло розвиткові подорожей з метою оздоровлення.

Збільшення частки вільного часу в суспільстві є також важливим чинником, який сприяв появі туризму. Адже вільний час надає людині не тільки можливість відновлення своєї життєвої сили, а й змогу раціонально і корисно використати свій вільний час для пізнання навколишнього світу, займатись улюбленою справою та виховувати дітей та молодь, використовуючи досвід і досягнення минулих поколінь.

У стародавньому світі основними мотивами подорожей були:

торгівля;

загарбання нових територій;

прочанство;

пізнавальні потреби;

лікування;

розваги.

Поширеними засобами пересування були водний транспорт та використання тварин, але більшість подорожніх пересувалася пішки.

Водний транспорт досяг високого рівня розвитку в античні часи. Морські кораблі в ту епоху вже були достатньо досконалі, щоб плавати на великі відстані. Тому поблизу морів швидко розвивалися держави. Жодному морю не призначалось такої славетної долі, як Середземному. Чимало цивілізацій розвинулись на його берегах, досягли вершин могутності, слави та величі, залишивши нащадкам свої надбання в культурі, архітектурі, науці тощо.

Одним із багатьох шляхів вкладання коштів з метою задоволення своїх потреб у раціональному відпочинку, розвагах, виконанні релігійних призначень, лікуванні та рекреації в епоху Просвітництва стало нове соціальне явище — туризм.

явились дуже давно і зробили вагомий внесок в розвиток багатьох сучасних індустрій , при чому розвиток в індустрію готельно-ресторанного господарства та в транспортну індустрію переоцінити не можливо , оскільки можна сказати що саме туристи впливали на їх розвиток .

Але , також не слід забувати й про те що мотиви та основні ідеї , або сучасним язиком – психологічній портрет цих людей був дещо іншим , навіть слово туризм тоді ще не існувало.

Тож які основні типи сучасних туристів ми маємо в класифікаціях зараз ?

Турист внутрішній — особа, яка перебуває щонайменше одну ніч у місці, яке відрізняється від його звичайного середовища, але в країні проживання; основною метою туриста внутрішнього можуть бути:

 

розваги, відпочинок; активний спорт; відвідування друзів та родичів;

професійна зустріч; місія; бізнес;

навчання;

паломництво;

зміцнення здоров’я.

Турист іноземний — особа, яка придбала тур, тимчасовий відвідувач, що здійснює подорож в іншу країну з метою відпочинку, лікування, вирішення ділових питань, відвідання родичів, тобто з будь-якою метою за винятком діяльності, яка оплачується, при умові перебування в іншій країні не менше 24 год., але не більше одного року.

В російських джерелах розділяють поняття турист іноземний і турист міжнародний. Останній визначається як міжнародний відвідувач, який здійснює як мінімум одну ночівлю в колективному або індивідуальному засобі розміщення у країні, що відвідується. До того ж, вони виділяють ще туриста індивідуального та туриста транзитного.

Транзитний турист — це пасажир, що здійснює проміжну пересадку на авіарейсах, а також пасажир круїзного пароплава чи залізничного поїзда, що перетинає територію іноземної держави з метою досягти кінцевого пункту подорожі в іншій державі.

Індивідуальний турист — той, хто здійснює туристську поїздку один, користуючись при бажанні послугами туристського сервісу.

Звичайно, така диференціація поки що є незавершеною, і вона може бути продовжена за критерієм співвідношення з видами туризму.

при цьому на особливості врахування цих характеристик у туризмі.

Зокрема національність туриста має неоднозначне врахування. З одного боку, для індустрії гостинності в цивілізованому суспільстві, для цілей туризму турист є інтернаціональним. Ця теза закріплена у всіх міжнародних конвенціях з туризму.

 

Турист як юридична категорія для цілей туризму не має расової належності (національності), і будь-яка людина, як турист, враховується згідно з її громадянством, тобто татарин, башкир і єврей, що знаходяться в туристській групі з Росії, будуть в Іспанії вважатися російськими туристами.

Індус і темношкірий мешканець Великобританії, які прибули в Росію у складі туристської групи з цієї країни, будуть однаково вважатись англійцями. Якщо людина прожила в певній країні менше 12 місяців, виїхала з неї, але збирається повернутись в найближчі 12 місяців, вона також належить до категорії мешканців цієї країни.

З іншого боку, згідно з традиціями міжнародного туризму, при розміщенні ніколи до туриста однієї групи не підселяють туриста з іншої групи і тим паче з іншої країни.

Для багатьох випадків організації обслуговування необхідно знати національність туриста для урахування його звичайного способу поведінки, звичок, традицій гігієни, харчування.

Однак, в багатьох документах при здійсненні формальностей, наприклад, при розміщенні в готелі, перетині кордону і т. ін., вимагається зазначення національності, вказаної в паспорті власника. Деякі країни з політичних міркувань встановлюють тимчасові обмеження на в’їзд до країни за расовими (національними) ознаками.

В туризмі дотримуються принципу соціальної рівності туристів також за ознакою статі — тобто по відношенню до туризму чоловіки і жінки рівні. Разом з тим, на практиці це не зовсім так. Ряд країн обмежують або достатньо суворо регулюють в’їзд одиноких молодих жінок згідно з імміграційними нормами, цей же порядок розповсюджується на туристів. Врахування (а не дискримінація) статевих ознак перш за все має місце при розміщенні туристів. Згідно із загальноприйнятими нормами, за винятком подружніх пар і сімей, а також індивідуумів, які висловили окреме побажання, туристів розміщують за ознакою статі. Такий самий принцип прийнятий в міжнародних залізничних перевезеннях, де встановлюють жіночі і чоловічі купе, при чому дитина в розумінні статі досягає відмінності з встановленого віку, наприклад з 12 років.

Якщо туристська поїздка передбачає великі фізичні навантаження, слід будувати програму з урахуванням її регулювання адекватно можливостям учасників. В окремих випадках вимагають висновок лікаря, який дозволяє здійснення туристської подорожі, що вимагає значних фізичних навантажень.

Обмеження за статтю щодо певних видів туризму чи його окремих об’єктів можуть бути викликані певними релігійними чи моральними традиціями. Так, в чоловічий монастир, відкритий як об’єкт туристського відвідування, туристам жіночої статі доступ зазвичай обмежений або зовсім не дозволений і відповідно для туристів чоловічої статі є обмеження при відвідуванні жіночого монастиря. Релігійні обмеження враховуються при організації туризму, в значенні одягу, способу поведінки туристів, харчування, дотримання або участі в культових обрядах, постів. Наприклад, вимоги до способу поведінки та одягу для європейських жінок при відвідуванні Ірану настільки суворі, що практично зводять туризм до нуля.

Вік людини також відіграє певну диференціюючу роль щодо здійснення туризму. Для мети туризму і статистики виділяють наступні вікові категорії:

0-2 роки інфант (грудна дитина)

З-12 років дитина

14-18 років школяр

18-25 років молодь

18—25/26/28 років студенти

26-44 роки дорослі

45-64 роки дорослі

65 років і старші пенсіонери

Для планування туризму вік є важливим для оцінки вибору активності способу і виду туризму і як економічна категорія, що характеризує залежність або самостійність подорожуючого. Інфанти і діти молодшого віку подорожують обов’язково у складі родини, вони абсолютно залежні в прийнятті рішення і залежні економічно. Школярі вже можуть подорожувати як у складі сім’ї, так і у складі туристських груп, однак мають обмежену економічну самостійність, при здійсненні подорожі без батьків їм необхідно мати доручення на супроводжуючу особу, наприклад, вчителя або супроводжуючого керівника групи, опікуна. Молодь переважно не становить заможну групу, щодо наявності коштів, але самостійна в прийнятті рішень і активності в здійсненні подорожей. Після тридцяти років люди здійснюють подорож у складі сім’ї або з дітьми. Туристи середнього і старшого віку незалежні економічно, але частіше обирають менш активні способи відпочинку. Люди старшого покоління економічно незалежні і активні, відпочивають частіше без дітей. Автобусним турам віддає перевагу більш молодий контингент туристів, ніж круїзним турам. Останні — більш дорогі і менш динамічні, розмірений і спокійний відпочинок більше підходить туристам старшого покоління.

Певне значення для організації туризму мають релігійні уподобання туристів. Це обумовлено з одного боку тим, що понад 90% об’єктів туристської зацікавленості так чи інакше пов’язані з культом або релігією, що присутні в теперішньому часі або вже втратили своє значення, або забуті. Це культурно-історичні цінності і загальнолюдський спадок. Наприклад, у Парижі понад 45% об’єктів туристської зацікавленості належать до християнства.

З іншого боку, будь-яке відвідування святих місць, храмів, інших культових об’єктів і споруд, що знаходяться під егідою діючої конфесії чи секти, та в їх володінні, перед включенням в програму туру повинно бути узгоджено з керівництвом цієї релігійної спілки, встановлено порядок відвідування об’єкту туристами, час відвідування, який не заважає обрядам, або порядок присутності на обрядах. Зазвичай монастирі, храми та інші культові споруди доступні для відвідування туристами, а спілки і секти, що володіють ними, охоче пускають туристів з економічної точки зору отримання плати за подібне відвідування. Вони встановлюють певні правила для відвідувачів, зокрема щодо одягу, порядку проведення фотозйомок, пропозиції власного екскурсовода та ін.

Турист повинен ознайомитись та поважати місцеві закони і звичаї. Це не зобов’язує його виконувати обряд, дотримуватися і приєднуватись до тієї чи іншої релігії або культу, за винятком випадків, коли подібне є метою подорожі, наприклад, паломництво. Якщо духовних сил із релігійних міркувань для поваги бракує, тоді туристу слід відмовитись від відвідування культових об’єктів певної місцевості чи країни.

За міжнародними нормами турист має право проводити без перешкод релігійні обряди і молитви, однак, якщо це не заважає іншим туристам і не порушує місцевих правил і правил перебування в готелі та інших громадських місцях.

Зрозуміло, що описаними вище соціально-демографічними характеристиками не вичерпується соціальний портрет туриста.

Більш глибокий підхід до його створення лежить в царині антропо-центричного розуміння туриста, як людини — біопсихосоціальної системи. В сучасній туризмології навіть здійснюються спроби виділення окремої галузі знань — антропології туризму.

має значний евристичний потенціал щодо соціологічних досліджень особистості туриста та його поведінки.

Разом з тим, слід зазначити, що для туризмознавства важлива також та сукупність соціальних характеристик, яка описує людину-туриста у зв’язку з його місцем у соціальному просторі туризму. Йдеться про структуру особистості туриста.

Висновок : отже туристи є безперечними рушіями прогресу не тільки в сфері туризму , а й в близьких до неї транспортних та гостинності і навіть в деяких інших.

. При створенні психологічних портретів , а також маркетингових розробках у сфері туризму ці фактори необхідно враховувати , як елементи диференціації впливу на попит , та соціального розшарування населення.

Широке різноманіття соціально психологічного характеру в демографічній сфері призводить до багатоступеневої розгалуженої класифікації туристів за цими факторами. Що в свою чергу вказує на важливість розробки туристичними операторами туристичних портретів різних типів клієнтів і створення послуг з огляду на такий попит.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Характерні риси сучасного споживача туристичних послуг.

 

На даному етапі розвитку , туристична сфера швидко набирає оберти та захоплює нові ринки , а швидкі темпи розвитку технологій призводять до появи нових видів туризму та модернізації процесів обслуговування в традиційних.

Тож не дивно , що психологічний портрет сучасного туриста відрізняється не лише від свого давнього прототипу але й від типового туриста 5 річної давності.

роком, і країн африканського континенту, відвідуваність яких залишилась незмінною. Експерти організації пов’язують ці результати з нестабільною ситуацією в арабських країнах, у результаті яких кількість туристів у Єгипті, Тунісі й інших державах регіону помітно скоротилася.

.

.

.

року зростання прибуттів було зареєстровано у всіх регіонах. Азіатсько-Тихоокеанський регіон (+8%) був лідером серед регіонів завдяки відновленню японського в’їзного й виїзного туризму та гарному показнику, що також зберігається, основних напрямних ринків регіону. Турнапрямки в Південній Азії й Південно-Східній Азії (по +9% кожне) досягли одних із кращих результатів у світі. Хоча в Азії більш за все відчувалася економічна криза 2008-2009 рр., використовуючи свої міцні зв’язки з іншими економіками, регіон швидко відновився й займає сьогодні лідируючі позиції в глобальній економіці, про що однозначно свідчать результати його діяльності в сфері туризму.

року, і, частково, внаслідок відновлення турнапрямків у Північній Африці й на Близькому Сході.

році.

В Африці (+7.9%) повернення туристських потоків у Туніс позитивно позначилося на результатах Північної Африки (+11%). Аналогічним образом, відновлення туризму в Єгипті однозначно поліпшило результати Близького Сходу (+0.7%), де конфлікт у Сирії як і раніше заважає досягненню більше вагомого зростання. Турнапрямки в Африці південніше Сахари (+6%) продовжували демонструвати досить позитивні результати, після того як у попередні роки цьому субрегіону вдалося набрати гарні темпи зростання.

Що стосується виїзних ринків і провідної десятки країн по видатках на поїздки за кордон, істотне зростання було відзначено у Китаї (+30%), Російській Федерації (+15%), США (+9%), Канаді (+6%) і Німеччині (+5%). Збільшення видатків на закордонний туризм у Японії (+8%) підтверджує відновлення цього важливого ринку. З іншого боку, порівняно повільні або негативні темпи зростання спостерігалися у Великобританії, Австралії, Італії й Франції.

Проаналізувавши матеріали Всесвітнього туристичного форуму, World travel monitor Forum, а також зробивши висновки з реалій туристичного ринку і його маркетингової складової, можна виділили основні тенденції, які визначать його майбутнє туризму в цілому й, зокрема, в Україні.

По усьому світу відбуваються істотні зрушення в загальній структурі попиту. Багато досвідчених туристів вибирають відпочинок не просто «улітку на пляжі» або «узимку на лижах». Стереотип відпустки в літню пору поступово ламається з кількох причин. Однією з причин зрушень сезонності є зміна посткризової свідомості: у людей з’явилося чітке розуміння, що життя проходить зараз і його не потрібно відкладати на потім, а крім роботи важливо звертати увагу на родину, особистісний розвиток, здоров’я й фізичну форму. Приміром, власники бізнесу, менеджери середньої й вищої ланки тепер готові подорожувати в бізнес-сезон (наприклад, восени). Ще одна причина — зміни в кліматі. Екстремальну жару влітку краще перечекати в будинку, а холодну зиму — в теплій країні. наприклад, цією зимою небувалою популярністю в українських туристів користувалася Шрі-Ланка, а 50% турпотока на острові становили туристи з Європи.

З’явилися принципово нові види туризму — гастрономічний туризм, дегустаційні тури, дієтичні, шопінг-тури, тури-детокс, серф-тури (у які туристи відправляються тільки для того, щоб навчитися серфінгу) та інші. У структурі попиту відбувається зсув пріоритету зі «стандартних» турів (приміром, пляжного відпочинку) на користь екскурсій і спеціальних програм. Особливу популярність здобувають екстремальні подорожі: на повітряній кулі, виживання джунглях, експедиції в Арктику, на Камчатку, аж до подорожей у космос. Дослідницька компанія tourism Control Intelligence відзначає, що вже найближчим часом Антарктида стане значним центром екотуризму — там будуть побудовані готелі, ресторани й інші об’єкти інфраструктури. Зростає популярність подієвого туризму — поїздки на пивний фестиваль, рок-концерт відомої групи, футбольний або тенісний матч. Особливо актуальним є цей тренд в Україні, тому що сума відвідування концерту усередині країни з гарним місцем у залі або на стадіоні цілком порівнянна з поїздкою з тією же метою, приміром, у сусідню Чехію або Польщу, а вражень більше.

Сучасні туристи стали більше вимогливими — як відносно матеріальних цінностей, так і власних вражень і потреб. Вкладаючи в поїздку мінімум коштів, вони прагнуть одержати максимум сервісу й вражень, тобто туристи стали уважніше ставитися до своїх витрат. Туристи стали краще розбиратися у відпочинку і його можливостях, вони хочуть за ті ж гроші одержати більш якісний сервіс, комфортний відпочинок і насичену програму.

ранція (+2,5%) і Італія (+3%).

Також світ сколихнула ситуація с тимчасово окупованою територією півострова Крим.

Поїздки стали коротше й частіше. Посткризова свідомість вплинула на формування легких на підйом туристів, які проводять вихідні в Європі або довгі уікенди в Азії (4-5 днів). Світова готельна галузь цього року продовжить вихід із кризи. Звичайно, до повного відновлення ще дуже далеко, але після 7%-го падіння кількості проданих ночей, цього року обсяги наданих послуг зростуть на 5%, до 5,7 млрд. ночей. Ключовою тенденцією стало те, що туристи стали подорожувати частіше, але на більше короткі строки. Ціни на готельні номери підвищуються, тому що значно зріс попит, однак ці тенденції по регіонах сильно відрізняються. Більш помітно ростуть ціни на номери в Азії, у Європі ж цінова ситуація небагато вирівнялася після різкого падіння протягом двох останнього років.

З’явився сегмент мандрівників, яким важливо одержати власні враження, досвід. Їм цікаво вже не стільки викласти фотографії в соціальних мережах або похизуватися перед знайомими. Для представників цього сегмента стало важливим одержати корисний досвід, переживання й власні враження від подорожі. Для цих людей важливі не п’ятизіркові готелі й готові тури, а автентичність, дотик до традицій іншої країни. Вони прагнуть зрозуміти й відчути іншу культуру, побут, готові жити у некомфортних умовах, але при цьому не пошкодують грошей на якусь специфічну екскурсію або музей. Таких туристів уже багато серед українців. як правило, представники сегмента — люди статку середній, середній+. Саме на таких туристів орієнтується рух, що розвивається останнім часом, Slow Cities (Cittaslow, зародилося в Італії) — співтовариство невеликих міст із населенням до 50 000, які наголошують на збереженні традицій у культурі, архітектурі, їжі (SlowFoods), навколишньому середовищі, і при залученні туристів акцентують свою унікальність.

 

Такий тип туристів називають – бекпекерами.

Рис.2.1. Бекпекери

Бекпе́кінг (англ. backpacking від англ. backpack — «рюкзак») — поширений в останні десятиліття термін, що позначає подорожі, які здійснюються туристом (бекпекером) за невеликі гроші, найчастіше принципово відмовляючись від послуг туроператорів.

вої подорожі бекпекер планує і здійснює самостійно: переміщається всіма видами громадського транспорту (автобуси, потяги, літаки). Використовує всі можливості, надані авіаперевізниками: розпродажі та спеціальні акції, бонусні милі, лоукости. Також серед бекпекерів популярний автостоп.

В дорозі бекпекер ночує не тільки в готелях, але і в хостелах, кемпінгах, гестхаусах, а також у будинках місцевих жителів. Харчується зазвичай там же, де і місцеві жителі, — в простих їдальнях і недорогих ресторанах, а також у самих місцевих жителів.

Одна з найважливіших складових екіпіровки бекпекера — рюкзак (англ. backpack).

.

в багатьох країнах світу ( станом на 2014 рік понад 60 країн ) на мазанинах та певних видах транспорту зображують спеціальний логотип.

»

в останні 3-4 роки типовий турист дуже змінився , змінилися не тільки світові туристичні тенденцій але й психологічний портрет українського туриста .

З плином часу змінюються не тільки технології обслуговування та транспорт , але я характерні риси споживачів послуг також змінюються.

Так в світі виникло декілька нових туристичних течій такі ,як бекпекери котрі не користуються послугами тур операторів , але як правило користуються супутніми туристичними послугами , транспортними послугами 50 на 50 , і послугами закладів харчування , отож при правильному підході хоч такі туристи й не приносять дохід туристичним підприємствам вони приносять гроші в казну країні перебування а також користуються послугами закладів гостинності.

котрий надає перевагу всьому екологічному навіть за більшу ціну , це також важлива інформація для вітчизняних підприємств туристичної сфери оскільки в Україні це незайнятий ринок , і хоч для наших туристів це не цікаво в силу менталітету і соціально-економічної ситуації , даний вид туризму може притягувати міжнародні туристичні потоки і що не менш важливо – інвестиції.

туристичні потоки також змінились , стрімко зростають Тихоокеанські та Азіатські дестинації.

Традиційні стереотипні види туризму – «літом пляж» , «взимку лижі» , також втрачають свою частку і сдають позиції екстремальному та інтерактивному туризму.

Туристи заохочені в певних «квестах» , пізнавальних екскурсіях в екстремальні місця , сафарі , виживанню в джунглях.

В Україні через АТО , та ситуацію з півостровом Крим , значно збільшилась частка туристів в західних областях в Одесу та Чернівецьку область.

З вище сказаного випливає що змінюється не тільки типовий психологічний портрет українського та міжнародного туриста , але й перебудовуються цілі макрорегіональні дестинації , зміщення йде в сторону поденно східних напрямків, перебудови також стосуються і видів туризму, де перевага надається новим екстремальним та екстравагантним незаїздженим видам туризму не на користь традиційним.

 

Класифікації сучасних типів туристів

 

механізму його функціонування в цілому.

У концепції туристського попиту пріоритетне місце відводиться споживачу. Не випадково тому особливої уваги заслуговує вивчення відвідувачів, чиї потреби та бажання передбачається задовольняти.

Сегментація за географічною ознакою часто використовується органами статистики. Вони поділяють генеральну сукупність туристів на однорідні групи за регіонами (країнами) походження. Туристам, об’єднаних в одну групу, притаманний певний стереотип поведінки. Вони близькі у своїх уподобаннях, очікуваннях, шукані вигоди.

Американці готові витратити великі суми грошей на відпочинок, але і розраховують отримати багато. Вони вимогливі до рівня сервісу. Іноді скаржаться, якщо їх очікування не виправдовуються.

Англійці — дуже важкий сегмент туристського ринку. Бувають наївні. Ніколи не скаржаться відразу, але можуть поскаржитися потім.

Французи — витончений ринок. Ревно ставляться до англійської мови і не розуміють, чому весь світ говорить по-англійськи, а не по-французьки. Часто не стримані. Люблять тільки свою національну їжу.

Німці — важкий ринок. Дуже розбірливі, часто скаржаться, пунктуальні у всьому і вимагають чіткості в організації поїздки.

Японці — більш легкий ринок. Їх можна запрограмувати і зорганізувати на будь-який захід. Дуже точні. Мають досить приблизне уявлення про традиції, культуру відвідуваною країни, але хочуть дізнатися як можна більше. Фанати фотографії: фотографують все, що рухається і не рухається, що відкидає тінь і навіть саму тінь. Не люблять змішуватися з представниками інших національностей.

 

Кожен виділений сегмент ринку відрізняється моделлю поведінки туристів і вимагає особливого підходу.

місто має двоїсте вплив на життєдіяльність та адаптаційні можливості людини. З одного боку, він отримує ряд економічних, соціально-побутових і культурних переваг, з іншого — відриваючись від природи, потрапляє в чужоземне середовище з великою щільністю населення, прискореним ритмом життя, забрудненим повітрям і т.д.

на відпочинок в середньому по країні становив 59%, варіюючись від 42% у сільських комунах (менше 2000 жителів) до 73% в паризькій агломерації і 77% у Парижі. Рекреаційна рухливість людей в центрах урбанізації вище, ніж у малих містах чи сільській місцевості. Залежність між величиною населеного пункту та обсягом попиту на заміський відпочинок простежується у всьому цивілізованому світі.

Сегментація за демографічною ознакою полягає в поділі ринку на групи за віком, статтю споживачів, їх сімейного стану, складу сім’ї і т.д. Ці та інші демографічні характеристики є найпоширенішими факторами сегментування. Одна з причин подібної популярності полягає в тому, що потреби і переваги, а також інтенсивність споживання товару (послуги) тісно пов’язані з демографічними ознаками. Інша причина полягає в тому, що демографічні характеристики порівняно легко піддаються вимірам. Навіть у тих випадках, коли опис ринку ведеться з інших позицій (наприклад, виходячи з існування різних типів особистостей), демографічні параметри все одно приймаються до уваги.

При сегментації туристського ринку за демографічною ознакою СОТ рекомендує виділяти п’ять вікових груп.

У першу групу від 0 до 14 років потрапляють діти. Вони, як правило, подорожують із батьками, які приймають за ними рішення про поїздку. Багато туристські послуги надаються їм за пільговими розцінками. Розміри знижок нерідко служать підставою для подальшої градації цієї категорії подорожуючих осіб на більш дрібні та однорідні частини: діти до року, які можуть перевозитися безкоштовно, діти від року до 5 років, від 6 до 11 років та від 12 до 14 років.

Другу групу від 15 до 24 років утворює молодь. У відлиття від дітей молоді люди подорожують без батьків. Вони мають власні, зазвичай дуже обмеженими засобами на поїздку.

Третій сегмент туристичного ринку складається з порівняно молодих, від 25 до 44 років економічно активних людей. Вони мають сім’ї і з ними проводять вільний час. Модель туристського поведінки осіб цієї групи складається значною мірою під впливом потреб та інтересів їхніх дітей.

Самостійний сегмент утворюють особи старшого віку, головним чином непрацюючі пенсіонери. Ринок туризму літніх людей старше 65 років зазнав глибокі зміни за останні 10-20 років і характеризується високими темпами зростання туристських поїздок.

Кожна вікова група має свій яскраво виражений стереотип поведінки і по-різному розставляє туристські пріоритети.

).

Сегментація за соціально-економічною ознакою давно відомо і застосовується в маркетингових дослідженнях ринку подорожей. Серед соціально-економічних характеристик потенційних туристів найбільш важливими є рівень доходів, а також соціальний статус, рід занять (професія) і рівень освіти.

Табл.3.1. Туристичні пріоритети в залежності від віку

дпочинку, вирізняють такі типи.

Вони їдуть у відпустку для того, щоб звільнитися від повсякденних стресів і відпочити у приємній обстановці; уникають сторонніх і великого скупчення людей. Таких відпускників приваблюють сонце, пісок, море. Власне зміна місця як така не приносить їм радість і задоволення.

 

Любителі задоволень під час відпочинку зайняті пошуком різноманітних задоволень і надають перевагу світській атмосфері. Подорож заради задоволення з часом змінює свої критерії. Наприклад, старше покоління переконане, що робота сама по собі є задоволенням, а нинішнє вважає, що розваги і робота — це різні речі і подорож дає змогу зняти емоційну і фізичну втому від роботи, асоціюється з фліртом, постійною зміною занять, далекими відстанями тощо.

Любителі активного відпочинку надають перевагу руху, перебуванню на свіжому повітрі, спілкуванню з природою, активному навантаженню власного організму. Часто до цієї групи зараховують тих, хто займається пасивною фізичною працею, або тих, хто не може втілити свої уявлення та бажання в русі у повсякденні. Вони надають перевагу розміреному руху і перебуванню на свіжому повітрі. Таку відпустку можна поєднувати з лікуванням.

Любителі спортивного відпочинку — туристи-спортсмени, вся увага яких сконцентрована на спортивних змаганнях. Спорт — їхнє хобі. Вони не бояться фізичних навантажень. Крім того, мільйони туристів відвідують різноманітні спортивні заходи. Інтерес до спорту в ролі як учасника, так і глядача виявляють усі верстви населення.

Тому, як правило, вони відвідують місця, багаті історичними і культурними цінностями.

Серед них вирізняють три підгрупи:

— ті, хто відвідує місця, визначені в путівниках;

— ті, хто не відвідує визначні пам’ятки, а присвячує час пошуку місцевостей, де можна відчути особливу атмосферу;

— ті, хто має чітко виражені культурні та соціально-наукові інтереси або надає перевагу природі.

Любителі пригод — це туристи, основна потреба яких — азарт. Лише дехто їде в мандрівку сам, справді піддаючи себе серйозному ризику. До шукачів пригод можна зарахувати туристів, які очікують незвичайних вражень з певною часткою ризику, тобто для яких ризик — це можливість випробувати себе. Для окремих туристів він перетворюється на пристрасть, таку сильну, як і наркотики.

Залежно від стилю життя вирізняють чотири типи туристів:

— любителі насолод висувають дуже високі вимоги до якості відпочинку. Для них подорож є способом самовираження. Метою відпочинку є отримання задоволення; вони дозволяють собі деякі слабкості або бажають отримати спортивне навантаження;

— сімейні туристи — виключно сім’ї з дітьми, які надають перевагу відпочинку у колі родини, родичів, друзів. Вони відпочивають у зручній і спокійній обстановці, купують послуги за вигідними цінами, часто самі обслуговують себе, не люблять, щоб їм заважали;

— туристи, орієнтовані суто на відпочинок, порівняно пасивні, проводять свою відпустку традиційно: насолоджуються тишею, довго сплять, люблять смачно й багато поїсти, здійснюють короткі прогулянки і недалекі поїздки. Любителі такого відпочинку радіють, якщо на час відпустки можуть зберегти свої улюблені звички, оскільки не захоплюються експериментами.

Снобізм туриста може бути корисним для турфірми. Менеджеру потрібно чимало знань, навичок і винахідливості, щоб допомогти туристу-спобу витратити певну кількість часу, грошей і енергії під час подорожі.

.:

— осідлий тип — характеризується невеликим або середнім сімейним прибутком. Виходячи з фінансових можливостей, вибирає найдешевші тури з мінімальною кількістю екскурсій. Молодь і люди похилого віку віддають перевагу відпочинку на морі з мінімальною кількістю переїздів, радіальним екскурсіям з поверненням у готель. До цієї групи належать і шопінг-тури. Задовольняються тижневими (або менше) туристськими маршрутами.

— осіло-мобільний тип — туристи, які люблять поєднувати відпочинок з відкриттям або пізнанням чогось нового. Як правило, це представники середньої вікової групи з вищою освітою. Активно займаються спортом, люблять екскурсії, не дуже вибагливі до комфорту. Схильні до багатоденних (8-15 днів) маршрутів.

— мобільний тип — обирають тури з насиченою програмою і великою кількістю об’єктів відвідування, міст, національних парків. Нечутливі до значної кількості переїздів. Мають схильність до пригодницьких турів, турів через всю країну, до екотуризму тощо. Витримують тривалі тури (до трьох тижнів і більше).

— кочовий тип — індивідуальні або самодіяльні туристи, мисливці, любителі сафарі, готові й здатні подорожувати самостійно.

Туристів класифікують також, виходячи із способу їхнього життя і, відповідно, фінансового забезпечення:

— пересічні громадяни з невеликим або середнім прибутком;

— громадяни з достатком, переважно дрібні підприємці;

— заможні керівники процвітаючих підприємств;

В останні роки типовий турист дуже змінився , змінилися не тільки світові туристичні тенденцій але й самі туристи .

Існує велика кількість класифікацій туристів в залежності від критеріїв .

Але враховуючи зростання обсягу туристичних потоків до уваги необхідно брати кожну з цих класифікацій , і під кожний тип створювати психологічний портрет і розробляти послуги , адже туристичні підприємства для того й існують , щоб в великому різноманітті типів туристів задовольняти послуги кожного підвищучи як рівень обслуговування з кількістю дестинацій і послуг , так і прибуток.

.

 

РОЗДІЛ 4. Сутність методики В. Сапрунової в складанні психологічного портрета туриста

 

Найбільш повною мірою потребам туристичної діяльності відповідає метод сегментації туристичного ринку запропонований В. Сапруновою. Цей метод базується на складових частинах елементів попиту і пропозиції в туристичній індустрії.

Всі особливості людини можна поділити на три частини :

Анатомічні особливості .

Функціональні і експресивні особливості голосу та мови ( жести , міміка іт.д)

Додаткові ознаки ( одяг , взуття , прикраси іт.д)

Кожен елемент функціональної структури зовнішності і поведінки людини відрізняється, перш за все, своїми інформативними можливостями. У ринковій економіці, із загостренням конкурентної боротьби за покупця, вміння менеджера турагентства визначити стан клієнта і правильно провести співбесіду — запорука успіху фірми.

:

Скласти контрольні картки (зобразити форму, параметри індикаторів);

На зворотному боці кожної картки написати позначення індикатора;

Провести експеримент (потренуватися на співробітниках, між собою, друзів, родичів)

. У психології виявлено більше десятка людських типів, відмінності між якими виявляються в одязі.

. Може придбати дорогу, але обов’язково зручну річ.

. Дотримується класичного стилю і загальноприйнятої моди.

, але обов’язково виділяється на загальному тлі.

.

.

Помаранчевий — улюблений колір людей, що володіють інтуїцією, і пристрасних мрійників.

Жовтий — символізує спокій, невимушеність у відносинах з людьми, інтелігентність.

Рожевий — це колір життя. Ті, кому він подобається, — люди вразливі й емоційні.

Коричневий колір виражає потребу людини у відчутті фізичної легкості, чуттєвому задоволенні.

, наполегливі, послідовні, іноді вперті у досягненні мети.

.

віддають перевагу люди з абсолютно протилежними рисами характеру.

ой, хто вважає за краще одягатися в чорне нерідко сприймає життя в похмурих тонах, не впевнений в собі, нещасливий, оскільки не сумнівається, що його ідеали в житті недосяжні.

контролем, ті, хто волів би залишатися в тіні і не вступати в велику кількість контактів.

Фіолетовий колір свідчить про деяку схильність до навіювання, потреби в тонкому розумінні з боку партнера, бажанні зачаровувати й заворожувати, не несучи при цьому відповідальності.

Психологічний портрет клієнта, який визначається за формою обличчя

браз такого клієнта відрізняється бажанням діяти постійно, не роздумуючи. Гарячий, нестриманий, хоча завжди веселий, з оптимістичним поглядом на дійсність. Любить бути душею компанії, язвітелен, дотепний, ласий на компліменти. Як підприємець веде свої справи швидко і чесно, йому не до вподоби брехня і неохайність партнерів.

Сплющене кругле обличчя. Життєрадісний товстун з нескладною системою світогляду. У бесіді з менеджером турфірми часто нестриманий і різкий, любить відволікатися на численні, не пов’язані із суттю переговорів розповіді, йдучи від стрижневою теми;

Овальне кругле обличчя. Приймає більш обдумані і вірні рішення, ніж клієнт з класичним круглим типом обличчя. Обдарований в міру живим темпераментом, високою товариськість в колективі і комунікабельністю. Любить подобатися своїм колегам та партнерам по бізнесу;

Класичне квадратне обличчя. Розумний, цілеспрямований, врівноважений, вимагає до себе поваги, не розрізняє напівтонів: тільки чорне або біле. Має розвинуте почуття міри, часу і місця. Енергійний, упертий і твердий в своїх намірах;

, любить силову авторитарну манеру дії;

Подовжене трикутне обличчя. Урівноважений і привабливий, скритний і розважливий, удачливий в справах. Не визнає півзаходів як у бізнесі, так і в ніжній прив’язаності, любить інтриги і подорожі;

Трикутник навпаки — грушоподібне обличчя. Відрізняється любов’ю до порядку, правильного способу життя і розумного ведення бізнесу. Розумний, тактовний, тверезий в міркуваннях, доброзичливий, не любить складнощів, раптово виникаючих проблем, інтриг.

Психологічний портрет клієнта, який визначається за параметрами очей

Великі очі. Великі очі — вірна ознака чутливості душі і великої мужності. Володіє волею, розумом, темпераментом. Клієнт є визнаним лідером, чому сприяють його гарні і привабливі очі;

Маленькі очі. Належать замкнутому, іноді самовдоволеному і впертому людині. Спокійний, хитрий, зухвалий, вміє досягти своєї мети;

Велика райдужна оболонка очей. Ознака м’якого характеру милосердного людини;

Мала райдужна оболонка очей. Істеричний, нестійкий у своїх звичках і уподобаннях;

Очі, що потопають у зморшках. Дуже проникливий клієнт. Менеджеру краще домовлятися з ним у відкритій, прямий манері, без хитрощів, вивертів, пасток;

Очі на одній лінії. Дуже щасливий і задоволений усім клієнт;

Очі, скошені до низу. Клієнт, дуже рішуче налаштований на знижку;

Очі, розташовані близько до носа. Клієнт, чітко вловлює деталі, нюанси проблеми. Сконцентрований завжди у вузькому сегменті питання, копаючись у дрібницях, хоче все довести до досконалості;

Круглі очі. Клієнт жадає лідерства в угоді, влади над партнером;

Очі, витягнуті по горизонталі. Спокійний, врівноважений клієнт, що володіє витонченої натурою, але з хитринкою.

Психологічний портрет клієнта, який визначається за параметрами брів

Рідкісні, бліді, короткі брови. Нерішучий і нерозумний; мимрить і зануда; тихоня, що викликає усмішки інших людей;

Густі, щетинистий брови. Упертий, норовливий;

Брови, розташовані високо над очима. Хоче багато чого досягти, не відступає перед перешкодами;

Тонкі і дугоподібні брови. Легко піддається чужому впливу, прихилистий, покладливий;

Брови, розташовані близько до очей. Живе одним днем, не замислюючись про майбутнє;

Брови, насунутих на очі. Потайливий, мовчазний, часто намагається видати себе не за того, ким він є насправді;

Довгі, витончені брови. Інтелектуальний, спокійний, з хорошою репутацією, процвітаючий, що знаходиться в гармонії з навколишнім світом і оточуючими людьми;

Брови короткі і густі. Незалежний, запальний, може піднести великі несподіванки в переговорах;

Зрощені, густі брови. Має владний, прямолінійний характер, майже не рахується з думкою інших;

Зсунуті брови. Людина великого гніву, упертий, в переговорах гне свою лінію і не відступає ні перед чим;

Густі брови кінчиками вниз. Сором’язливий, жахається в незнайомій ситуації;

Психологічний портрет клієнта, який визначається за параметрами носа

.

Довгий ніс, як правило, є ознакою яскраво вираженої індивідуальності, діловитості і гордості.

Висновок : Отже клієнта туристичної фірми можне характеризувати не тільки за уподобаннями , національністю , громадянством , віком , соц. Статусом , або статтю, але і за анатомічними особливостями обличчя , брів , очей , носа і стилем та кольором одягу.

Така специфічна галузь знань більш за все характеризує таке поняття як «психологічний портрет туриста» саме з психологічної точки зору , і знання і розуміння менеджером методики В. Сапрунової може допомогти краще зчитувати уподобання та загальний настрій клієнта , що в свою чергу призведе до підвищення якості надання тур послуг.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5. Психологічний портрет українського туриста

а

 

 

 

koniec

 

 

 

Krakowska Akademia im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego

Wydział: Prawa, Administracji i Stosunków Międzynarodowych

Kierunek: Stosunki międzynarodowe

Specjalność: Handel zagraniczny

 

Valekh Bairamov

Numer indeksu: 50426

e-mail: valeh6773@mail.ru

 

Konspekt pracy licencjackiej

 

 

 

Proponowany temat:

Proces integracji Polski z Unią Europejską

2004-2007

Opiekun naukowy:

prof. nadzw. dr hab Marcin Lasoń

 

 

 

1.4. Warunki członkostwa w Unii Europejskiej

 

 

.

 

.

ede wszystkim neoliberałowie .

poszczególnych krajów we współczesnej cywilizacji .

.

rozwoju gospodarczego .

względu na złożoność pojęcia współczesnej międzynarodowej integracji gospodarczej . Z pewnością na to pojęcie składają się następujące czynniki:

gospodarczych między daną grupą państw ;

jako procesu obiektywnego występuje aktywna rola państwa , w postaci prowadzenia polityki gospodarczej wpływającej jego rozwojowi ;

1

spodarczych , zachodzących między państwami praktycznie , niezależnie od istnienia

integracja gospodarcza prowadzić będzie wcześniej lub później do utworzenia konfederacji lub federacji.

Jakie są formy i etapy współczesnej integracji gospodarczej ?

integracja między USA I Kanadą była realizowana przez dziesiątki lat bez nadawania jej formy instytucjonalnej .

.

kierunku bezwzględnym .

unię ekonomiczną (gospodarczą) i walutową, pełną integrację.

.

wspólnej zewnętrznej taryfy celnej.

co do: zasad wolnej konkurencji, subwencjonowania przedsiębiorstw, podatków, spraw socjalnych, transportu, energetyki, słabiej rozwiniętych regionów. Dotychczas dwa ugrupowania integracyjne zrealizowały większość elementów wspólnego rynku. Są to: Unia Ekonomiczna Beneluksu i Wspólnota Europejska. W tworzeniu wspólnego rynku zaawansowane są niektóre inne ugrupowania państw, w tym przede wszystkim: Unia Celna i Ekonomiczna Afryki Środkowej oraz Wspólny Rynek Południowego Stożka.

W innych ugrupowaniach przewidujących utworzenie wspólnego rynku, proces ten utknął w fazie początkowej. Celem unii ekonomicznej i walutowej jest z jednej strony: wspólne ustalenie zadań, dotyczących stopy wzrostu gospodarczego, cen i bilansu płatniczego, zatrudnienia; ścisła koordynacja polityki budżetowej, szczególnie wspólne ustalenie globalnych wpływów i wydatków budżetowych, rodzaju i wielkości salda budżetowego, sposobów wykorzystania nadwyżki i wyrównania deficytu budżetowego; harmonizacja polityki fiskalnej, w tym celu ujednolicenia norm technicznych, użytkowych i sanitarnych.

Z drugiej strony ma ona doprowadzić do: centralizacji decyzji w polityce monetarnej, w tym stopy procentowej, polityki emisji pieniądza, interwencji na rynku pieniężnym, kredytowym i walutowym; wyeliminowania wahań kursów między walutami państw członkowskich jako punkt wyjścia do ustanowienia w dalszym okresie wspólnej waluty.

gospodarki i spraw socjalnych. Realizację celów unii ekonomicznej i walutowej podjęła Unia Europejska. Niektóre z tych celów występują w ugrupowaniach, które budują wspólny rynek (np. w Radzie Współpracy Państw Arabskich Zatoki Perskiej, Wspólnym Rynku Ameryki Środkowej, Unii Celnej i Ekonomicznej Afryki Środkowej).

 

POWSTANIA UNII EUROPEJSKIEJ

Europejska Wspólnota Węgla i Stali

stwem miały stale ujemny bilans. Faktyczny podział Europy po II wojnie światowej na dwie części (zachodnią i wschodnią) spowodował zerwanie tradycyjnych więzów gospodarczych między nimi, co ujemnie odbijało się na możliwościach i tempie odbudowy gospodarki krajów europejskich.

Umocniły się także siły komunistyczne we Francji i Włoszech. W krajach tych partie komunistyczne liczą w tym czasie po około 2 min członków; komuniści są najsilniejszymi frakcjami w parlamentach narodowych, wchodzą w skład rządów (we Francji w latach 1945-47, Włoszech — 1946-47).

Tendencje integracyjne w Europie zachodniej były w większym lub mniejszym stopniu popierane przez USA. Ich realizacja, mimo iż niektóre projekty zawierały m.in. antyamerykańskie akcenty, oznaczała bowiem dla USA gwarancję spłaty długów, zaciągniętych przez kraje zachodnioeuropejskie, zwiększenie zdolności importowej tych krajów (oczywiście z rynku amerykańskiego), zmniejszenie wydatków amerykańskich na zbrojenia, celem których było przeciwstawienie się ZSSR. 4 IV 1949 r. został zawarty pakt północnoatlantycki przez 10 państw zachodnioeuropejskich oraz Kanadę i USA, powołujący do życia Organizację Paktu Północnego Atlantyku (NATO). Jednocześnie USA czyniły wysiłki, aby wciągnąć do niego RFN. Uważały one bowiem, że system obronny w Europie zachodniej zorganizowany bez udziału RFN nie będzie w pełni efektywny.

.

W tej sytuacji Francja zdając sobie sprawę, że prędzej lub później nastąpi włączenie RFN do NATO, a tym samym odbudowa niemieckiego przemysłu stalowego, podejmuje inicjatywę w tej sprawie. Zgłosiła ona mianowicie dwa projekty, mające na celu: z jednej strony znaczne usamodzielnienie gospodarcze oraz uzbrojenie RFN, a tym samym zniesienie części powojennych postanowień w sprawie demilitaryzacji tego kraju; z drugiej zaś, zapewnienie narodowych interesów Francji poprzez pewną kontrolę nad gospodarką zachodnioniemiecką w zakresie podstawowych surowców oraz nad armią zachodnioniemiecką, wreszcie asekurowanie się przed militarnym zagrożeniem Europy zachodniej ze strony ZSSR. 9 V 1950 r. francuski minister spraw zagranicznych R. Schumann, zgłosił projekt utworzenia Europejskiej Wspólnoty Węgla i Stali (CECA), oparty na projektach ponadnarodowych ugrupowań dla poszczególnych dziedzin gospodarki narodowej państw zachodnioeuropejskich, lansowanych przez wspomniane wyżej różne siły dążące do utworzenia federacji europejskiej.

Realizacja projektu (zwanego od jego wnioskodawcy „planem Schumanna”) miała zapewnić RFN równouprawnienie z innymi państwami — stronami tego planu w zakresie podstawowych surowców — węgla i stali, przy jednoczesnym poddaniu jej kontroli wykonywanej przez organ niezależny od instrukcji poszczególnych państw, a zatem również RFN.

Plan Schumanna był traktowany jako jeden z czynników integracji Europy zachodniej. Kilka miesięcy później, 24 X 1950 r., premier R. Pleven przedstawił francuskiemu Zgromadzeniu Narodowemu plan utworzenia Europejskiej Wspólnoty Obronnej (EWO), przewidujący powołanie do życia wspólnej armii zachodnioeuropejskiej, z udziałem oddziałów zachodnioniemieckich, dowodzonej przez wspólne międzynarodowe dowództwo.

4przez wspólne międzynarodowe dowództwo.

Przewidywano, że EWP będzie organizacją wyposa­żoną w najdalej idące dotychczas kompetencje o charakterze ponadnarodowym. EWP miała w swych ramach łączyć działalność CECA i EWO. 19 IV 1951 r. Belgia, Francja, Holandia, Luksemburg, RFN i Włochy podpisały w Paryżu Układ w sprawie utworzenia Europejskiej Wspólnoty Węgla i Stali (CECA), który wszedł w życie 25 VII 1952 r. Został zawarty on na lat pięćdziesiąt. 27 V 1952 r. te same państwa podpisały układ w sprawie powołania do życia Europejskiej Wspólnoty Obronnej. Nie wszedł on jednak w życie w związku z odrzuceniem go przez francuskie Zgromadzenie Narodowe. Spowodowało to też zaniechanie dalszych prac nad utworzeniem Europejskiej Wspólnoty Politycznej.

2. Europejska Wspólnota Energii Atomowej (EURATOM)2 Na początku lat pięćdziesiątych wystąpił w Europie zachodniej duży deficyt energetyczny, spowodowany nie tyle wyczerpaniem się zasobów paliw stałych lub płynnych, ile zmianami technologicznymi w przemyśle i transporcie oraz rozwojem motoryzacji. Według obliczeń ekspertów, w 1955 r. popyt energetyczny — uwzględniając jego tendencję zwyżkową — można byłoby przez około 340 lat pokrywać węglem kamiennym z pokładów istniejących w Europie. W wyniku jednak wymienionych zmian wzrósł popyt na takie źródła energii jak ropa naftowa i jej produkty oraz gaz, natomiast wydobycie tych surowców następowało o wiele wolniej niż ich konsumpcja, przy czym prognozy wykazywały, że w latach 1955-1975 popyt na energię zwiększy się o 83%, zaś podaż paliw tylko o około 40%. Większość węgla potrzebnego Europie zachodniej wydobywano na miejscu, natomiast paliwa płynne i gaz — poza niewielkim procentem — importowano. Oznaczało to zwiększenie się w przyszłości — i tak już dużych — trudności w bilansie płatniczym tych państw.

Zaczęto zatem rozważać możliwość wykorzystywania innych źródeł energii, szczególną uwagę zwracając na energię atomową. Wiele państw zachodnioeuropejskich zainteresowało się energią atomową w dążeniu do odgrywania roli tzw. (obok USA i ZSSR) siły w świecie. Większość tych państw zdając sobie sprawę, że badania nad możliwością i wykorzystaniem energii atomowej przekraczają ich indywidualne możliwości finansowe, rozpoczęło starania na rzecz zespolenia w tym celu swych zasobów finansowych, materiałowych i kadry naukowej.

Z inicjatywy państw Beneluksu odbyła się 1-2 czerwca 1955 r. w Mesynie konferencja ministrów spraw zagranicznych państw członkowskich Europejskiej Wspólnoty Węgla i Stali (CECA), na której osiągnięto porozumienie co do celowości rozpoczęcia prac nad utworzeniem — obok wspólnoty gospodarczej — organizacji do pokojowego wykorzystania energii atomowej.

), oparty na projekcie francuskiego przemysłowca L. Armanda. Przewidywał on utworzenie wspólnych: funduszu finansowania badań, zakładów atomowych, kontroli bezpieczeństwa.

ustawodawstwa w zakresie przemysłu atomowego.

organów ponadnarodowych. Postulat taki ogłosił w połowie stycznia 1956 r. Komitet Akcji na Rzecz Utworzenia Stanów Zjednoczonych Europy, grupujący działaczy paneuropejskich z J. Monnetem na czele.

.

został podpisany 25 III 1957 r. w Rzymie, jednocześnie z Traktatem powołującym do życia Europejską Wspólnotę Gospodarczą (EWG). W życie wszedł 1 I 1958 r. po ratyfikowaniu go przez wszystkich sygnatariuszy. Został zawarty na czas nieograniczony.

3. Europejska Wspólnota Gospodarcza (EWG)3 Wspólnota Europejska (WE)4 Gdy w 1954 r., wskutek veta francuskiego Zgromadzenia Narodowego, upada koncepcja utworzenia Europejskiej Wspólnoty Obronnej (EWO), co z kolei powoduje przerwanie prac nad utworzeniem Europejskiej Wspólnoty Politycznej (EWP), nasiliły się postulaty w sprawie utworzenia przez państwa członkowskie CECA wspólnego rynku.

Z jednej strony wykazywano, że rozwiązanie problemów gospodarczych przekracza możliwości poszczególnych państw CECA, powinny one zatem połączyć swe zasoby, aby móc rozstrzygnąć wewnętrzne problemy gospodarcze w celu skutecznego konkurowania z USA i przeciwstawienia się ZSSR; z drugiej twierdzono, że utworzenie wspólnego rynku podniosłoby prestiż państw członkowskich i ich znaczenie w polityce międzynarodowej, stwarzając ekonomiczne i polityczne przesłanki utworzenia (obok USA i ZSSR) tzw. trzeciej siły we współczesnym świecie. Utworzeniem wspólnego rynku przez państwa CECA najbardziej były zainteresowane państwa Beneluksu i RFN. Państwa Beneluksu były już bowiem dość zaawansowane w tworzeniu własnego wspólnego rynku na podstawie porozumienia z 1947 r., w sprawie utworzenia między nimi unii celnej.

nych CECA w maju 1956 r. w Wenecji.

. Traktat w sprawie Unii Europejskiej z 7 11 1992 r. zmienił nazwę EWG na Wspólnotę Europejską (WE) z dniem 1 XI 1993 r.

zostały podjęte przez Wspólnotę Europejską (WE) już w 1969 r., a więc tuż po zakończeniu budowy unii celnej. Był im tzw. plan Barre’a. Kolejne istotne przedsięwzięcia w tym kierunku to: plan Wernera z 1971 r., utworzenie Europejskiego Systemu Walutowego w 1978 r„ stosowne postanowienia Jednolitego Aktu Europejskiego z 1986 r., plan Delorsa z 1988 r.6 Jeszcze wcześniej, gdyż już w 1961 r. państwa WE podjęły działania na rzecz utworzenia unii politycznej.

Wyrazem tego był tzw. plan Fouche’a. Następne przedsięwzięcia to: raport Davignona z 1970 r„ deklaracja Rady Europejskiej w sprawie unii europejskiej z 1981 r„ deklaracja stuttgarcka z 1983 r„ stosowne postanowienia Jednolitego Aktu Europejskiego z 1986 r.7 Plan Delorsa zakładał, że państwa WE winny 1 VII 1990 r. rozpocząć opracowanie traktatu w sprawie unii europejskiej, które winno się zakończyć do końca 1990 r.

W grudniu 1990 r. rozpoczęła się konferencja międzyrządowa, której celem było przygotowanie ostatecznej wersji projektu Traktatu w sprawi Unii Europejskiej oraz stosownych zmian w umowach założycielskich Wspólnot Europejskich. Zakończyła się ona w grudniu roku następnego parafowaniem stosownego Traktatu, który został podpisany 7 II 1992 r. w Maastricht. Od nazwy tej miejscowości Traktat powyższy powszechnie nazwany jest Traktatem z Maastricht.

ogólnonarodowego referendum. Podpisany Traktat spotkał się z gwałtowną krytyką poważnej części społeczeństw wszystkich państw członkowskich.

Przeciwko niemu wystąpili tak prawicowi, jak i lewicowi nacjonaliści, zarzucając mu, że w istotnym stopniu ogranicza on suwerenność państw członkowskich, w przypadku zaś państw słabszych gospodarczo podnoszono też dodatkowy zarzut, że jego realizacja w praktyce oznaczać będzie też ich podporządkowanie gospodarcze silniejszym państwom UE.

Traktat zwalczali też rolnicy z bogatych, jak i biedniejszych państw. Przeciw ustanowieniu w ramach Unii Europejskiej wspólnej waluty wystąpiły główne klasy średnie państw, których waluta jest silna i stabilna, a więc przede wszystkim RFN, Wielkiej Brytanii i Danii. Za Traktatem opowiadały się oczywiście partie rządzące, sfery przemysłowo-handlowe i kapitałowe, zdecydowana większość elit intelektualnych i studenci.

Wyrazem rozdarcia społeczeństw wobec Traktatu były wyniki referendum. W przypadku Francji (20 IX 1992 r.) zaledwie 52%, w przypadku Irlandii (17 VI 1992 r.) 68,7% ludności wypowiedziało się za Układem, zaś w przypadku Danii (2 VI 1992 r.) ludności większością 50, 7% głosów wypowiedziała się przeciwko Traktatowi.

święcone kontrowersjom związanym z wprowadzeniem w Traktatu życie. Po burzliwych obradach rozstrzygnięto w zasadzie wszystkie sporne kwestie.

, a ponadto ona i Wielka Brytania zostały zwolnione z obowiązku stosowania postanowień Traktatu w zakresie polityki socjalnej. Wielka Brytania dodatkowo wywalczyła prawo do samodzielnego decydowania, czy i kiedy przystąpi do realizacji trzeciego etapu budowy unii walutowej. Określono też zakres stosowania zasady subsydiarności.

Jednocześnie rozstrzygnięto kontrowersje na temat szeregu spraw formalnie me związanych z Traktatem z Maastricht, ale których rozstrzygnięcie blokowało wejście jego w życie. Przy okazji niektóre państwa wywalczyły dla siebie dodatkowe prawa lub korzyści za zgodę na przyznanie innym państwom odstępstw od niektórych postanowień Traktatu. Przede wszystkim rozstrzygnięto kontrowersje na temat wysokości wpłat do budżetu UE i tzw. funduszu wyrównawczego.

ECU.

dodatkowe miejsca miały być rozdzielone przed wyborami do Parlamentu.

Wreszcie Francja uzyskała potwierdzenie, że siedziba Parlamentu Europejskiego nadal będzie znajdowała się w Strasburgu, zaś Wielka Brytania przeforsowała odroczenie ostatecznej decyzji co do siedziby Europejskiego Banku Odbudowy i Rozwoju do kolejnego posiedzenia Rady Europejskiej, o którą to siedzibę rywalizowały Londyn i Frankfurt nad Menem, a która tymczasowo znajdowała się w Londynie.

W rezultacie tych powyższych postanowień, ludność Danii w ponownym referendum, odbytym 18 V 1993 r. większością głosów 56,8% opowiedziała się za Traktatem z Maastricht. Postanowienia te ułatwiły też innym parlamentom narodowym opowiedzenie się za nim, chociaż nadal nie ustawały głosy krytyki tego Traktatu.

Wynikało to ze złej sytuacji ekonomicznej we Wspólnotach, w tym wysokiego bezrobocia (w 1993 r. osiągnęło ono 10% wszystkich osób zdolnych do pracy, czyli 17 min), obawy przed dominacją w Unii Europejskiej RFN rozszerzonej o NRD, szczególnie w sytuacji zwiększenia przez Traktat ponadnarodowych uprawnień jej organów.

Ostatecznie jednak zwyciężyło nie koniunkturalne a strategiczne podejście do procesów integracyjnych w Europie w najbliższej przyszłości, w wyniku czego Traktat w sprawie Unii Europejskiej (UE) wszedł w życie 1 XI 1993 r. UE składa się z trzech filarów: — pierwszy obejmuje istniejące trzy Wspólnoty Europejskie.

członkowskie, chcące się włączyć do procesów integracyjnych realizowanych w ramach tych organizacji, nie może przystąpić tylko do niektórych z nich, lecz musi przystąpić do wszystkich. Organy Wspólnot Europejskich stały się organami UE, przy czym Traktat UE powołał do życia jeszcze kilka nowych organów, niektóre dla realizacji zadań pierwszego filaru, inne dla realizacji zadań drugiego i trzeciego filaru.

System instytucjonalny Unii Europejskiej

 

Naczelnym organem UE jest Rada Europejska. Do chwili wejścia w życie Traktatu w sprawie Unii Europejskiej jej pozycja w ramach Wspólnot Europejskich była niejasna. Była ona raczej

nieformalnym organem tych Wspólnot, gdyż żadne podstawowe ich akty prawne w ogóle jej nie przewidywały. Jej zatem uchwały, podejmowane na zasadzie consensusu, miały charakter decyzji politycznych, a nie prawnych.

Formalnie nie były wiążące dla Wspólnot Europejskich, lecz stanowiły swego rodzaju doradcze zalecenia polityczne dla Rady tych Wspólnot. Skład członkowski Rady Europejskiej przesądził jednak a priori, że były one w pełni wykonywane przez Radę, która nadawała im formalnoprawny charakter, przewidziany we Wspólnotach. Przenosiła ona niejako te postanowienia ze sfery politycznej na sferę wykonawczą.

rozszerzenia przedmiotowego działalności WE w tym przekształcenie jej w unię polityczną, spowodowało, że te nieregularne spotkania stały się pewnego rodzaju instytucją.

w ramach Europejskiej Współpracy Politycznej.”

Skład. W skład Rady wchodzą przedstawiciele wszystkich państw członkowskich. Każdy rząd deleguje do niej jednego ze swych ministrów. Delegatami do Rady są ministrowie, kierujący w swych krajach resortami odpowiedzialnymi za problemy rozpatrywane na forum Rady, tak że — w przeciwieństwie do praktyki stosowanej w innych organizacjach międzynarodowych — nie można tu mówić o stałych przedstawicielach tych państw w Radzie.

rozporządzeń, dyrektyw, decyzji zaleceń i opinii. Ponadto ma prawo zawierania w imieniu UE umów międzynarodowych które wiążą wszystkie państwa członkowskie (umowy handlowe, celne, w sprawie przystąpienia do UE, stowarzyszenia się z UE).

Wymogi ilościowe głosów przy podejmowaniu uchwał. Art. 148 ust. 1 Traktatu WE stanowi, że Rada podejmuje uchwały większością głosów jej członków, o ile nic innego me wynika z jego postanowień. Jednak szczegółowe postanowienia Traktatu precyzują, w przypadku których spraw podjęcie uchwał wymaga jednomyślności, a w przypadku których — większości głosów. W praktyce zatem postanowienie art. 148 ust. 1 ma charakter wyjątku i odnosi się do podejmowania uchwał w sprawach proceduralnych.

W przypadku Przewodniczącego winni oni uprzednio zasięgnąć opinii Parlamentu Europejskiego. Następnie kandydaci na Przewodniczącego i innych członków Komisji winni uzyskać jako całość aprobatę Parlamentu Europejskiego. Członkami Komisji stają się oni natomiast po uzyskaniu wspólnej aprobaty wszystkich państw członkowskich.

Traktatu WE i Traktatu

9

Organy pomocnicze. Komisja posiada kilkadziesiąt różnego typu organów pomocniczych, utworzonych przez Traktat WE, albo przez Radę, niekiedy zaś przez nią samą. Można podzielić je na organy pomocnicze o charakterze wykonawczym, doradczym i administracyjno — technicznym. Część z nich jest wyłącznymi organami komisji, część zaś wspólnymi organami Rady i Komisji. Do najważniejszych organów administracyjno-technicznych Komisji należą. — dyrekcje generalne. WE posiada 22 dyrekcje generalne, które są nadzorowane przez poszczególnych członków Komisji, — Sekretariat Generalny, w skład którego wchodzi m.in. archiwum, jednostka łączności, zespół tłumaczy; — Urząd Statystyczny; — Służby prawne; — Administracja Unii Celnej; — Urząd Bezpieczeństwa; — Służby Polityki Konsumpcyjnej; — Zespół dla Zasobów Ludzkich, Oświaty, Szkolenia i Młodzieży; — Biuro Europejskiej Unii Humanitarnej; — Urząd Oficjalnych Publikacji Wspólnot Europejskich;

określały go pierwotnie jako Zgromadzenie, natomiast Traktat CECA — jako Wspólne Zgromadzenie.

de państwo. Umowy założycielskie Wspólnot traktowały powyższy sposób wyboru członków Parlamentu jako tymczasowy. Stanowią one, że organ ten powinien opracować projekt przeprowadzenia w poszczególnych państwach wyboru jego członków w drodze powszechnych i bezpośrednich wyborów, według jednolitej procedury.

Funkcje. Funkcje Parlamentu Europejskiego różnią się zasadniczo od funkcji parlamentów krajowych. Główną jego funkcją jest bowiem sprawowanie kontroli parlamentarnej nad działalnością Wspólnot Europejskich. Ponadto bierze on udział w procesie legislacyjnym Wspólnot oraz pełni funkcje doradcze wobec Rady i Komisji. Cechą charakterystyczną jego funkcji jest stały, choć bardzo powolny, wzrost jego roli w procesie podejmowania uchwał w ramach Wspólnot.

10

h instytucji tych Wspólnot z 1957 r„ a od XI 1993 r jest organem Unii Europejskiej. Umowy założycielskie Wspólnot przewidywały pierwotnie odrębne organy sądowe dla poszczególnych z nich. a Skład.

Trybunał Sprawiedliwości składa się z 16 sędziów, wybieranych przez Radę na podstawie nominacji rządów państw członkowskich, którzy spośród siebie wybierają prezesa Trybunału. W praktyce każde państwo członkowskie desygnuje kandydata na sędziego, natomiast pięć największych państw WE (Francja, Wielka Brytania, Włoch, Hiszpania i RFN) desygnują dodatkowego kandydata w systemie rotacyjnym. Sędziowie są niezawiśli i niezależni, tak od rządów państw członkowskich, jak i samych Wspólnot. Mandat sędziów trwa sześć lat, po których upływie mogą oni być wybierani ponownie.

Funkcje. Funkcje Trybunału Sprawiedliwości różnią się od funkcji tradycyjnych sądów międzynarodowych. Trybunał stoi w pewnym sensie ponad organami Wspólnot Europejskich. Jego funkcje można podzielić na trzy grupy: -funkcje klasycznego sądu międzynarodowego. Trybunał jest uprawniony do rozstrzygania sporów, wynikłych w toku realizacji postanowień umów założycielskich Wspólnot; — funkcje sądu konstytucyjnego. Trybunał jest uprawniony do orzekania legalności konstytucyjnej, tj. zgodności z traktatami Wspólnot Europejskich, a także o słuszności — z ekonomicznego punktu widzenia — uchwal Komisji i Rady.

— funkcje trybunału administracyjnego. Trybunał jest uprawniony do rozstrzygania wszystkich sporów miedzy Wspólnotami a ich funkcjonariuszami międzynarodowymi oraz spraw dotyczących wynagrodzenia i szkód, spowodowanych przez instytucje i funkcjonariuszy Wspólnot w toku wykonywania ich czynności.

— funkcje trybunału administracyjnego. Trybunał jest uprawniony do rozstrzygania wszystkich sporów miedzy Wspólnotami a ich funkcjonariuszami międzynarodowymi oraz spraw dotyczących wynagrodzenia i szkód, spowodowanych przez instytucje i funkcjonariuszy Wspólnot w toku wykonywania ich czynności.

Warunki członkostwa w Unii Europejskiej

Przystąpienie Polski do Unii Europejskiej.

w stanowiła pewien symbol, ze względu na wcześniejsze ustalenie w tym mieście kryteriów członkostwa w Unii Europejskiej (kryteria kopenhaskie). Następnym krokiem zainteresowanych stron było przygotowanie Traktatu akcesyjnego, jego podpisanie, a w końcu ratyfikacja. Do uroczystego podpisania

Traktatu akcesyjnego doszło w Atenach 16 kwietnia 2003 roku, co podobnie jak w przypadku szczytu w Kopenhadze miało swoje symboliczne znaczenie — tam przed niemalże dziesięcioma laty Polska złożyła swój wniosek o członkostwo. Po zakończeniu procedury ratyfikacyjnej, 1 maja 2004 roku, Polska stała się oficjalnie członkiem Unii Europejskiej. Przystąpienie do Unii Europejskiej niosło za sobą określone konsekwencje:

łego kontynentu.

Szczególną rolę w tym względzie odgrywały zabiegi Polski o stworzenie takich warunków członkostwa, które dawałyby szanse na relatywnie szybkie wyrównanie poziomów rozwoju gospodarczego w Polsce i innych państwach UE. Służyły temu głównie fundusze strukturalne napływające z unijnego budżetu oraz środki skierowane na poprawę funkcjonowania rolnictwa. W powszechnej opinii dotychczasowe uczestnictwo Polski w Unii Europejskiej wiąże się z konkretnymi korzyściami natury ekonomiczno-społecznej.

cych się od 1998 roku negocjacji i stanowiła formalnoprawną podstawę przyszłego uczestnictwa dziesięciu nowych państw w Unii Europejskiej.

2004 roku dokumentów ratyfikacyjnych, to traktat wchodził w życie w stosunku do tych państw, które zakończyły z sukcesem proces ratyfikacji. Odmienna sytuacja miałaby miejsce, gdyby któreś z państw Unii Europejskiej odrzuciło traktat. Wtedy nie wszedłby on w życie, ponieważ każdy z dotychczasowych członków UE musiał wyrazić nań zgodę. Każdą ze stron na konferencji akcesyjnej reprezentowali odpowiedni pełnomocnicy z danego państwa.

W przypadku Polski byli to premier Leszek Miller, minister spraw zagranicznych Włodzimierz Cimoszewicz oraz sekretarz stanu w MSZ Danuta Hubner. Właściwy Traktat akcesyjny składał się z trzech krótkich artykułów, z których najistotniejszy (art. 1) mówił o przystąpieniu Czech, Estonii, Cypru, Łotwy, Litwy, Węgier, Malty, Polski, Słowenii i Słowacji do Unii Europejskiej.

Warunki członkostwa zostały zawarte w specjalnym Akcie, będącym integralną częścią umowy. Traktat sensu stricto zawierał także klauzulę ratyfikacyjną (art. 2). Częścią Aktu były też wymienione w Akcie Końcowym dokumenty: 18 załączników, 10 protoko­łów oraz akty prawa pierwotnego UE (w tym Traktat o Unii Europejskiej i wcześ­niejsze traktaty o przystąpieniu poszczególnych państw do Wspólnot Europejskich). Ponadto do traktatu dołączono Akt Końcowy, którego najważniejszym elementem były 44 deklaracje (wspólne, poszczególnych państw lub Komisji Europejskiej). Jednym z najważniejszych postanowień traktatu było uznanie, że z dniem przystąpienia nowe państwa członkowskie są związane ustaleniami traktatów za­łożycielskich i aktów przyjętych przez instytucje Wspólnot Europejskich (art. 2).

b ważenia głosów właściwy dla okresu sprzed przyjęcia nowych członków (art. 26). Oznaczało to, że Polska otrzymała na tej podstawie 8 głosów (tyle samo co Hiszpania)1.

Większość kwalifikowana wynosiła więc 88 głosów, a po 1 listopada 2004 roku 232 głosy. Traktat dość szczegółowo określał warunki finansowe członkostwa (art. 29-35). Wspólnota zobowiązała się do wypłaty odpowiednich kwot służących poprawie płynności budżetowej (art. 30). Traktat ustalał wysokość wpłat nowych państw członkowskich na rzecz Funduszu Badawczego Węgla i Stali (art. 31). Postanawiał także, że nie będą podejmowane dodatkowe zobowiązania w ramach Phare, ISPA i SAPARD (art. 32).

12finansowych z Sekcji Gwarancji Europejskiego Funduszu Orientacji i Gwarancji Rolnej w odniesieniu do polityki rozwoju obszarów wiejskich.

Wstępnie na lata 2004-2006 poszczególnym nowym państwom członkowskim UE przyznano ponad 5 miliardów euro, z czego Polsce 2,543 miliarda. Unia Europejska zagwarantowała Komisji Europejskiej prawo do podjęcia odpowiednich środków dyscyplinujących przystępujące państwo, gdyby nie wprowadziło ono w życie zobowiązań podjętych w ramach negocjacji akcesyjnych, powodując tym samym poważne naruszenie funkcjonowania rynku wewnętrznego (art. 38). Środki te miały być proporcjonalne i nie mogły stanowić instrumentu arbitralnej dyskryminacji.

W kwestii instytucji i liczby głosów w poszczególnych organach Wspólnot traktat powielał postanowienia Traktatu nicejskiego. Tym samym Polska w Parlamencie uzyskała możliwość obsadzenia 54 mandatów (liczba ta dotyczyła jednak tylko kadencji przypadającej na lata 2004-2009), a w Komitecie Ekonomiczno-Społecznym i Komitecie Regionów 21 miejsc (art. 11-15). W Radzie Unii Europejskiej Polska miała od listopada 2004 roku uzyskać 27 głosów, natomiast przez pierwsze miesiące członkostwa (do końca października) obowiązywał zaadaptowany do nowej sytuacji sposob ważenia głosów właściwy dla okresu sprzed przyjęcia nowych członków (art. 26). Oznaczało to, że Polska otrzymała na tej podstawie 8 głosów (tyle samo co Hiszpania)1.

Większość kwalifikowana wynosiła więc 88 głosów, a po 1 listopada 2004 roku 232 głosy. Traktat dość szczegółowo określał warunki finansowe członkostwa (art. 29-35). Wspólnota zobowiązała się do wypłaty odpowiednich kwot służących poprawie płynności budżetowej (art. 30).

Traktat ustalał wysokość wpłat nowych państw członkowskich na rzecz Funduszu Badawczego Węgla i Stali (art. 31). Postanawiał także, że nie będą podejmowane dodatkowe zobowiązania w ramach Phare, ISPA i SAPARD (art. 32).

Nowe państwa członkowskie na podstawie traktatu mogły korzystać z tymczasowej pomocy finansowej (tzw. środki przejściowe, transition facility), mających na celu rozwój i wzmocnienie możliwości administracyjnych we wprowadzaniu w życie i egzekwowaniu ustawodawstwa wspólnotowego (art. 34). Polska, podobnie jak i 6 innych państw, otrzymała dodatkowe środki w ramach Instrumentu Finansowego Schengen (szkolenie straży granicznej, polepszenie stanu infrastruktury granicznej i nabycie odpowiedniego sprzętu operacyjnego). Ponadto w jednej z dołączonych do traktatu deklaracji Unia Europejska sugerowała przewidywany podział środków finansowych z Sekcji Gwarancji Europejskiego Funduszu Orientacji i Gwarancji Rolnej w odniesieniu do polityki rozwoju obszarów wiejskich. Wstępnie na lata 2004-2006 poszczególnym nowym państwom członkowskim UE przyznano ponad 5 miliardów euro, z czego Polsce 2,543 miliarda. Unia Europejska zagwarantowała Komisji Europejskiej prawo do podjęcia odpowiednich środków dyscyplinujących przystępujące państwo, gdyby nie wprowadziło ono w życie zobowiązań podjętych w ramach negocjacji akcesyjnych, powodując tym samym poważne naruszenie funkcjonowania rynku wewnętrznego (art. 38). Środki te miały być proporcjonalne i nie mogły stanowić instrumentu arbitralnej dyskryminacji.

uprzednie wyrażenie zgody na ratyfikację przez odpowiednie organy (np. parlament) bądź też społeczeństwo w głosowaniu powszechnym. W Polsce zasady dotyczące ratyfikacji traktatów, na podstawie których dochodzi do przekazania organizacjom międzynarodowym lub organowi międzynarodowemu kompetencji organów władzy państwowej, przedstawione są w art. 90 Konstytucji Rzeczpospolitej Polskiej z 2 kwietnia 1997 roku, w powiązaniu z art. 1332.

Wyrażenie zgody na ratyfikację takiej umowy, a w omawianym przypadku Traktatu akcesyjnego, może przyjąć dwojaką formę. Wyraża się ją w drodze ustawy przyjętej przy poparciu 2/3 posłów i 2/3 senatorów, przy wymaganym quorum połowy ustawowej liczby członków każdej z izb, lub uchwala zgodę na ratyfikację w drodze referendum ogólnokrajowego. O sposobie wyrażenia zgody na ratyfikację umowy akcesyjnej decyduje Sejm bezwzględną większością głosów w obecności co najmniej połowy ustawowej liczby posłów (art. 90 ust. 4 Konstytucji). W przypadku trybu parlamentarnego Rada Ministrów wnosi projekt ustawy wyrażającej zgodę na ratyfikację traktatu, a uchwały Sejmu i Senatu powinny być jednobrzmiące.

Przyjęcie takiej uchwały jest więc trudniejsze niż w przypadku zgody na zmianę konstytucji3. Prezydent może jednak wystąpić do Trybunału Konstytucyjnego z wnioskiem o stwierdzenie niezgodności umowy międzynarodowej z konstytucją. Problemy prawne pojawiły się w związku z możliwą sytuacją, kiedy referendum byłoby niewiążące. Polska Konstytucja przewiduje bowiem, że wynik ogólnokrajowego referendum jest wiążący, jeśli wzięła w nim udział więcej niż połowa uprawnionych do głosowania (art. 125, ust. 3).

należy przyznać, że tak wysoki próg minimalnej frekwencji jest rozwiązaniem niepraktycznym (promuje biernych obywateli) i spotyka się go niezwykle rzadko we współczesnych państwach.

Okres obserwatorski (30 kwietnia 2003-1 maja 2004 roku) Okres między podpisaniem Traktatu akcesyjnego a jego wejściem w życie nazywany jest często obserwatorskim. Polska wraz z innymi państwami, które 1 maja 2004 roku miały się stać członkami Unii Europejskiej, uzyskały specyficzny status, dający im możliwość wpływania na proces decyzyjny. Mimo iż nie były jeszcze członkami UE, to wydawało się logiczne, że powinny one mieć sposobność zapoznawania się z projektami aktów, które z czasem będą także i je obowiązywać.

Przedstawiciele Polski 30 kwietnia 2003 roku po raz pierwszy wzięli udział w posiedzeniu Komitetu Stałych Przedstawicieli (COREPER) i tym samym Polska stała się aktywnym obserwatorem w procesie decyzyjnym UE.

organów, w grupach roboczych i agendach wspólnotowych. Przedstawiciele państw wstępujących do UE korzystali z prawa do informowania i konsultacji, ale nie mieli prawa do głosowania.

Mogli za to w poszczególnych przypadkach wnioskować o utworzenie komitetów tymczasowych w celu rozstrzygnięcia kwestii problemowych. Podstawą prawną statusu aktywnego obserwatora były: dokument strategiczny Komisji Europejskiej z 9 października 2002 roku, formalna zgoda Rady Europejskiej udzielona przy zakończeniu negocjacji w Kopenhadze w 2002 roku oraz porozumienie zainteresowanych stron 16 kwietnia 2002 roku (w dniu podpisania Traktatu akcesyjnego). Okres obserwatorski stał się swoistą próbą generalną przed pełnym uczestnictwem reprezentantów Polski w pracach organów Wspólnoty. Z polskiego punktu widzenia był także istotnym ćwiczeniem wypracowywania i uzgadniania stanowiska, zarówno w kraju, jak i we współpracy ze Stałym Przedstawicielstwem.

 

Integracja europejska / Zbigniew M. Doliwa-Klepacki.

Wydawca:   Białystok : Temida 2, 2000

Integracja europejska / Zbigniew M. Doliwa-Klepacki.

Wydawca:   Białystok : Temida 2, 2000

 

Integracja europejska / Zbigniew M. Doliwa-Klepacki.

Wydawca:   Białystok : Temida 2, 2000

Wydawca:   Białystok : Temida 2, 2000

Integracja europejska / Zbigniew M. Doliwa-Klepacki.

Wydawca:   Białystok : Temida 2, 2000

 

Integracja europejska : rozwój rynków / Zofia Wysokińska, Janina Witkowska.

Wydawca:   Warszawa ; Łódź : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001.

Integracja europejska : rozwój rynków / Zofia Wysokińska, Janina Witkowska.

Wydawca:   Warszawa ; Łódź : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001.

 

 

 

 

 

Integracja europejska / Zbigniew M. Doliwa-Klepacki.

Wydawca:   Białystok : Temida 2, 2000

 

 

System instytucjonalny i prawny Unii Europejskiej / Justyna Maliszewska-Nienartowicz.

Problemy członkostwa w Unii Europejskiej / pod red. Leszka Leszczyńskiego.

Wydawca:   Lublin : Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2005.

Korzyści i koszty członkostwa Polski w Unii Europejskiej : synteza raportu / [oprac. i red. Katarzyna Gurbiel-Chołdzyńska et al.].

Wydawca:   Warszawa : Centrum Europejskie Natolin, 2003.

Korzyści i koszty członkostwa Polski w Unii Europejskiej : synteza raportu / [oprac. i red. Katarzyna Gurbiel-Chołdzyńska et al.].

Wydawca:   Warszawa : Centrum Europejskie Natolin, 2003.

 

 

 

13Korzyści i koszty członkostwa Polski w Unii Europejskiej : synteza raportu / [oprac. i red. Katarzyna Gurbiel-Chołdzyńska et al.].

Wydawca:   Warszawa : Centrum Europejskie Natolin, 2003.

 

 

Komu (1)

_________________________

__

________________________________________________

______________________________________________________________________________

____________________________________

______________________________________________________________________________

 

Если вы считаете, что я не

Человек, докажите это.

.

щена.

 

Подпись._________ дата.__________________

 

KARTKA

 

КАРТКА

обліку відпрацьованих годин

студента (тки) _________________________________групи _________

дата ______________ 20____р.

 

 

Зав. відділенням_______________________

 

 

 

КАРТКА

обліку відпрацьованих годин

студента (тки) _________________________________групи _________

дата ______________ 20____р.

 

 

Зав. відділенням_______________________

 

 

 

КАРТКА

обліку відпрацьованих годин

студента (тки) _________________________________групи _________

дата ______________ 20____р.

 

 

Зав. відділенням_______________________

 

 

 

КАРТКА

обліку відпрацьованих годин

студента (тки) _________________________________групи _________

дата ______________ 20____р.

 

 

Зав. відділенням_______________________

karta_partnera

Волгоградский областной

Фонд

социальной поддержки населения

   

 

 

 

 

КАРТА ПАРТНЕРА

 

 

 

Наименование организации:

Волгоградский областной благотворительный Фонд

социальной поддержки населения

 

Сокращенное наименование:

ВОБФСПН

 

400087, Волгоград, ул. Чапаева, 20

400081, Волгоград, ул. Ангарская, 118

 

ИНН 3444066961, КПП 344401001

ОГРН 1023403435098

ОКПО 46053220

ОКАТО 18401395000

ОКТМО 18701000

ОКФС 50

ОКОПФ 88

 

г.Волгоград

к/с 30101810100000000647 БИК 041806647

 

 

Исполнительный директор:

на основании Устава

Протокол о назначении №30 от 03.02.2016 г.

 

20

ru

яволгоградец.рф

 

 

Itogi_sbora_makulatury_vesna_17

Итоги сбора макулатуры

ФИО

класс

кг

1.

Анастасия Павловна

447

2.

Качалина София Александровна

305

3.

Егор Анатольевич

10ж

255

4.

Лобанов Тимофей Дмитриевич

200

5.

Антоненко Леонид Олегович

10ж

100

6.

Носов Илья Андреевич

179

7.

Парамонова Александра Михайловна

177

8.

Арина Анатольевна

170

9.

Мария Максимовна

10ж

154

10.

Середин Александр Андреевич

109

11.

Перов Пётр Максимович

102

12.

Зубец Алексей Егорович

96

13.

Иссаевич

8

14.

Ивашко Полина Сергеевна

86

15.

Одинцова Настасья Алексеевна

86

16.

Лопатина Елизавета Павловна

75

17.

Макаренков Егор Павлович

67

18.

Соболь Анастасия Павловна

10ж

64

19.

Зубец Василиса Егоровна

63

20.

Даниил Денисович

60

21.

Фролова Арина Юрьевна

55

22.

Артемий Юрьевич

11ж

54

23.

Годунова Софья Алексеевна

50

24.

Яков Вадимович

50

25.

Харитонова Екатерина Григорьевна

44

26.

Александр Олегович

41

27.

Тягунова Евгения Сергеевна

41

28.

Кривошеева Анастасия Андреевна

37

29.

Колобаева Варвара Сергеевна

37,4

30.

Полякова Софья Михайловна

36

31.

Злата Александровна

35

32.

Емельяненко Мария Федоровна

11ж

35

33.

Мащенко Георгий Владимирович

34

34.

Федор Сергеевич

33

35.

Василиса Сергеевна

10ж

33

36.

Елизавета Дмитриевна

31

37.

Ираклиевна

29

38.

Полякова Ксения Михайловна

29

39.

Сергей Александрович

28

40.

Михаил Артемович

26

41.

Демидов Василий Александрович

25

42.

Гареева Алиса Артуровна

23

43.

Копылов Артемий Юрьевич

23

44.

Магомедкамилевич

10ж

23

45.

Чернова Анастасия Дмитриевна

22

46.

Ионов Ярослав Дмитриевич

22

47.

Мирослав Алексеевич

22

48.

Головко Степан Валерьевич

21

49.

Александр Валерьевич

20

50.

Мария Владимировна

20

51.

Сергей Алексеевич

20

52.

Ильин Кирилл Сергеевич

20

53.

Александр Алексеевич

20

54.

Зазович

19

55.

Середин Никита Андреевич

19

56.

Константин Дмитриевич

19

57.

Фаритовна

10ж

19

58.

Алексей Ильич

18

59.

Фролова Татьяна Игоревна

17

60.

Екатерина Андреевна

17

61.

Годунов Лев Алексеевич

17

62.

Петросова Кристина Михайловна

10ж

17

63.

Андреевна

17

64.

Анастасия Андреевна

16

65.

Пивоварова Александра Васильевна

16

66.

Шишкина Ольга Максимовна

16

67.

Кирилл Юрьевич

16

68.

Василькова Мария Игоревна

15

69.

Синицына Василиса Сергеевна

15

70.

Шевченко Артем Эдуардович

15

71.

Иван Алексеевич

72.

Фоломеев Валерий Анатольевич

14

73.

Маргарита Алексеевна

11ж

14

74.

Дарья Андреевна

10ж

13

75.

Дорофеева Вероника Валерьевна

11ж

13

76.

Зиёджоновна

12

77.

Иванов Алексей Антонович

12

78.

Яковлев Тимофей Юрьевич

12

79.

Полина Борисовна

12

80.

Александра Александровна

12

81.

Минеева Елизавета Владимировна

10ж

12

82.

Константин Александрович

11

83.

Тиграновна

10

84.

Савостьянов Кирилл Максимович

10

85.

Георгий Александрович

10

86.

Анна Константиновна

10

87.

Добрынина Ярослава Алексеевна

10ж

10

88.

Полина Сергеевна

10

89.

Лапин Михаил Юрьевич

9

90.

Матвеева Анна Олеговна

9

91.

Прибыткова Ольга Сергеевна

9

92.

Дамировна

9

93.

Шмаков Иван Александрович

8

94.

Булатова Елена Александровна

8

95.

Маловичко Василиса Анатольевна

8

96.

Али Шамильевич

8

97.

Анастасия Олеговна

8

98.

Баранова Александра Анатольевна

8

99.

Прибытков Константин Сергеевич

8

100

Филиппов Алексей Михайлович

7

101

Лапин Алексей Юрьевич

11ж

7

102

Даниил Владиславович

6

103

Икромович

6

104

Колесниченко Максим Михайлович

6

105

Дарья Владимировна

6

106

Матвеев Владимир Олегович

6

107

Клочков Егор Ильич

5

108

Дмитрий Николаевич

5

109

Елизавета Игоревна

5

110

Ксения Андреевна

5

111

Черноусов Сергей Владимирович

5

112

Филиппов Андрей Михайлович

5

113

Назаров Лев Олегович

5

114

Кротова Варвара Игоревна

5

115

Иванов Артемий Антонович

5

116

Харченко Кирилл Олегович

10ж

5

117

Шмаков Петр Сергеевич

10ж

5

118

Бояркина Валерия Викторовна

11ж

5

119

Новиков Тимофей Станиславович

4,8

120

Кринкин Иван Ильич

4

121

Василиса Алексеевна

4

122

Дарья Евгеньевна

4

123

Виленовна

4

124

Эмилия Маратовна

3

125

Черемушкина Ксения Олеговна

3

126

Ким Владимир Олегович

3

127

Климов Георгий Дмитриевич

3

128

Александр Валерьевич

3

129

Маргарита Ивановна

3

130

Варвара Алексеевна

3

131

Владимирович

3

132

Матвей Андреевич

2

133

Асланова София Эдуардовна

2

134

Еременко Василиса Викторовна

2

135

Елизавета Андреевна

2

136

Дамирович

2

137

Эмилия Дмитриевна

2

138

Рябов Георгий Павлович

2

139

Богдан Игоревич

10ж

2

140

Кузик Елизавета Дмитриевна

1

141

Герман Игоревич

1

142

Иванова Анна Евгеньевна

10ж

1

 

 

Istor_Rozv_Fiz_61M-F_Практичні

 

Міністерство освіти і науки України

Довженка

 

Перший проректор

______ Кузнецова Г.П.

(підпис, прізвище,ініціали)

“___”__________20__р

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

Історія розвитку фізики для студентів

Галузі знань: 01 Освіта

Спеціальність 014.08 Середня освіта (Фізика)

ОС магістр

Статус дисципліни: цикл природничо-наукової, професійної та практичної підготовки

Шифр дисципліни: ПНППП 1.1.4М.014.08 Середня освіта (Фізика) ФМОІ (3;2;-;2)

Факультет природничої і фізико-математичної освіти

Кафедра фізико-математичної освіти та інформатики

Європейські кредити

Години

Всього

Лекції

Лабораторні роботи

Практичні заняття

денна

1

2

3

90

22

12

 

10

68

 

2 сем

 

 

Робоча програма складена на основі ОПП підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти МОН України (навчального плану), навчальної програми.

 

Грудинін Б. О.

(підпис)

 

__р.

 

Качурик І.І.

(підпис)

Хроленко М.В.

(підпис)

Робоча програма розглянута та схвалена вченою радою

факультету природничої і фізико-математичної освіти

Хроленко М.В.

(підпис)

Назва дисципліни

_

 

Характеристика дисципліни

Напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

 

кількість:

— 3

— 3

— 4

год.

 

Аудиторних годин на тиждень____________

 

 

 

Галузі знань: 01 Освіта

Спеціальність 014.08 Середня освіта (Фізика)

 

 

 

Статус дисципліни

______нормативна ______

1

 

Семестр — 1

22

— 12

Практичних — 10

 

— 68

 

Вид підсумкового контролю

____________

 

Пояснювальна записка

 

має також важливе методичне і виховне значення.

людиною фізичних законів, узагальнення та поглиблення в студентів знання про розвиток фізики в Україні, особливості формування фізики як науки в цілому та основні методологічні прийоми в сучасній фізичній науці.

наступні:

­вчення творчої лабораторії видатних діячів науки має важливе значення, але справді наукова історія фізики не може обмежитися тільки цим завданням.

­робки природи в інтересах людей.

наукова історія фізики, розкриваючи фізику в її розвитку, збагачує і поглиблює її, показуючи суть фізичних закономірностей в їх історії.

відрізняється від фізики Декарта, а й пояснити, чому відрізняється. Вона повинна вказувати причини, що викликали зміну завдань і методів фізичної науки при переході від однієї епохи до другої.

чально-виховної роботи в школі.

самостійно обирати найбільш доцільний методологічний прийом при плануванні власних наукових досліджень; використовувати отримані знання для вирішення завдань викладання фізичних дисциплін; використовувати сучасні методи фізики для вирішення практичних задач.

 

 

Робочий план

______________________

 

курс)

 

Вид

навчальної

Лекційні

Самостійна

 

 

________________

(прізвище та ініціали)

 

р.

 

Качурик І.І.

)

 

 

Хрленко М. В,

)

 

Тематичний план

Історія розвитку фізики

Форма навчання заочна

Назви тем та змістових модулів

Загальна кількість годин

Самостійна робота

Аудиторних

Лекції

Практичні заняття

Лабораторні роботи

1

Змістовий модуль 1

20

15

5

3

2

 

2

Змістовий модуль 2

.

.

20

15

5

3

4

 

3

Змістовий модуль 3

24

15

6

3

2

 

 

Змістовий модуль 4

Розвиток фізики в Києві, Харкові, Сімферополі, Полтаві, Дніпропетровську: Київський Університет, Київський Політехнічний Інститут, Полтавська ґравіметрична обсерваторія, Кримський Науково-Дослідницький Інститут (Сімферополь), Науково-Дослідний Інститут Фізики (Одеса), Таврійський (згодом Кримський) Університет і т.д.

26

21

6

3

2

 

7

Підсумковий контроль

 

 

 

 

+

 

8

Всього

90

66

22

12

10

 

 

 

 

 

Кіль-

кість

 

 

 

[1],[2]

[3],[4]

 

 

 

[1],[2],

[3],[4]

 

 

 

 

[4],[5],

[7],[8]

 

 

 

[2],[3],

.

 

 

[4],[5],

[7],[8]

 

 

 

[2],[3],

[6],[8]

 

[2],[3],

Аналіз «Ізборника» 1076 р. з позицій натурфілософії.

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теми практичних занять

 

 

Теми практичних занять

К-ть годин

я, які виносяться на практичні заняття

1.

.

2

моделі.

Всесвіту.

астрономії.

світла.

[1],[2]

[3],[4]

2.

Стан фізики в Україні в XІX – першій половині ХХ ст.

2

Київський Університет, Київський Політехнічний Інститут, Полтавська ґравіметрична обсерваторія, Кримський Науково-Дослідницький Інститут (Сімферополь), Науково-Дослідний Інститут Фізики (Одеса), Таврійський (згодом Кримський) Університет і т.д.

[1],[2][3],[4]

3.

 

2

пам’ятки давньоукраїнського перекладного письменства (загальні відомості). Аналіз “Філософського трактату” «Ізборника» 1073 р. Аналіз «Ізборника» 1076 р. з позицій натурфілософії.

[4],[5][7],[8]

4.

.

 

2

електрики і відкриття електрона; моделі атома; загальна і спеціальна теорії відносності.

моделі.

[2],[3][6],[8]

5

.

 

2

природознавства.

[2],[3][6],[8]

 

 

 

СРС

 

Тема 1

 

 

 

 

 

1

Опрацювання лекційного матеріалу, підготовка до практичної роботи № 1

ІРС: Підготовка рефератів.

:

в Україні.

16

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

Опрацювання лекційного матеріалу, підготовка до практичної роботи № 2

ІРС: Підготовка рефератів.

:

1. Викладання фізики у Харківському колегіумі.

16

Тема 3

 

2

3

ІРС: Підготовка рефератів.

:

у КНУ імені Т.Шевченка.

16

 

Тема 4

 

 

 

 

 

 

 

2

4

ІРС: Підготовка рефератів.

:

Інститут теоретичної фізики.

2.Інститут металофізики.

20

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів за шкалою ЕCTS

 

А

4,51-5,00

5,00

4,95

4,90

4,85

4,80

4,75

4,70

4,65

4,60

4,55

4,51

В

4,01-4,50

4,50

4,43

4,36

4,29

4,22

4,15

4,08

4,01

С

3,50-4,00

4,00

3,90

3,84

3,76

3,67

3,59

3,51

3,50

D

2,83-3,43

3,43

3,36

3,29

3,22

3,15

3,07

3,01

3,00

2,92

2,83

Е

2,51-2,75

2,75

2,67

2,59

2,51

FX

2,00-2,5

35-59

не зараховано

F

0,00-1,99

1-34

2

низький рівень знань із дисципліни, відсутність практичних умінь і навичок, що є підставою для повторного вивчення дисципліни

ЛІТЕРАТУРА

– 294 с.

– 305 с.

– 249 с.

– 456 с.

доповн. – К.: Вища школа, 1993. – 280 с.

– К.: Радянська школа, 1951. – Т.1; 1959. – Т.2; 1971. – Т.3.

– 245 с.

М. Лауе– М.: Гостехиздат, 1956. – 211 с.

Стройк– К.: Радянська школа, 1960. – 300 с.

– 373 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карта забезпеченості літературою

 

№ п/п

Найменування джерела

Кількість примірників в бібліотеці ВНЗ / кафедри

 

 

 

1.

2.

3

1.

– К.: Радянська школа, 1951. – Т.1; 1959. – Т.2; 1971. – Т.3.

 

 

 

 

 

2.

– 280 с.

3.

Храмов Ю.Л. Физики. Библиографический справочник/ Ю.Л. Храмов. – М.: Наука, ГРФМЛ, 1983. – 373 с.

4.

– 456 с.

5.

 

0

 

 

 

 

II_variant_Kostyukov (работа над ош.)

2

Выберите модальный глагол, исходя из его значения и контекста. Переведите предложения.

кажется, что подходят оба глагола, выбирайте более типичную ситуацию.

 

+

+

+

+

+

», потому что здесь, все-таки, рекомендация)

+

+

+

+

+

.

+

+

+

+

+

+

+

+

вет.

1.

brother/ play/ table tennis/ can? – Yes, he…

cousin/ can/ ride a horse? – No, he…

/ go to/ I / the cinema/ – Yes, you…

student/ mobile/ phones/ use/ can/ at the exams? – No, they…

/ come to school / in time/ must? – Yes, they…

 

 

+

+

+

?)

+

 

 

Переведите предложения.

+

)

ми.)

+

))

+

лийский язык.

+

+

+

+

+

+

+

+

.

1.

Джо может удивиться.

Очень жарко. Ты можешь открыть окно?

Можно мне пойти в кино?

Можешь примерить это пальто?

кулятором?

Я умею петь.

Ты должен купить эти брюки.

Ты должен учить английские слова каждый день.

лийском языке.

Возможно это правда.

тей.

Ты не должен (нельзя) пользоваться мобильным телефоном на экзамене.

 

)

+

+

)

+

+

+

+

+

+

+

+

 

 

 

 

Guzema_Bulletproof

етпруф

Гузема

 

»

NRKTK

 

Действующие лица:

Кирилл – 24 года

Оля – 20 лет

Сеня – 20 лет

Кира – 20 лет

Матвей – 20 лет

Парень

вестит

Отец Оли – 45 лет

 

 

Картина 1

музыке. Оно танцует. Танцует под музыку. Это музыка.

У нас нет правил, кроме одного: главное, чтобы это была не твоя квартира.

 

Картина 2

Рядом с собой она катит велосипед. На ней болотного цвета парка, джинсы и кроссовки. Она что-то очень быстро и громко говорит Кириллу. Он курит.

ОЛЯ. Блин, я тебя обязательно со всеми познакомлю. Прямо сегодня соберу всех.

долго к тебе. А ты в центре живешь?

ОЛЯ. 15 минут до Невского всего.

КИРИЛЛ. Неплохо.

папе стучат.

КИРИЛЛ. А комната одна?

ОЛЯ. Да. То есть, две.

долго буду у тебя.

надо. Мне вписать не проблема.

КИРИЛЛ. Ну да.

Философский.

по-моему.

КИРИЛЛ. На философском только и делают, что к жизни приспосабливают.

приспосабливают.

в общем-то.

(молчание)

ОЛЯ. Я, как ты, забивать стала в последнее время на учебу.

КИРИЛЛ. На четвертом курсе уже не следят за этим.

да? Итак им деньги платят. Понимаешь, я плачу, хожу туда, меня тошнит от всего, а меня еще и пасут, как школьницу.

КИРИЛЛ. А курить у тебя можно?

тически не я плачу, конечно, а папа…Ты что спросил?

КИРИЛЛ. Про курить.

т иногда. Так что лучше не надо. Но ты если прям хочешь, то, ну…можешь, конечно.

КИРИЛЛ. Раз папа, то не буду.

.

Пауза.

КИРИЛЛ. Ты часто вписываешь к себе?

на самом деле.

КИРИЛЛ. А тебе не страшно? Разные же люди бывают.

ОЛЯ. Не. Ничего подобного еще не было. Все адекватные ребята. Зато у меня уже столько знакомых в разных городах. В Европе тоже. Я потом без «б» могу к ним вписаться, если поеду куда-то.

КИРИЛЛ. И ты прям всех пускаешь к себе пожить?

2009 года. А еще альбомы у него называются: «музыка для себя и машины» и «музыка для качалки». Тут как бы сразу все понятно.

КИРИЛЛ. Не хилый подход.

люди.

Пауза.

КИРИЛЛ. Только у меня аудиозаписи закрыты.

Пауза.

».

КИРИЛЛ. Это не так надежно, как музыка.

ОЛЯ. Но ты же нормальный, так что это тоже работает.

Пауза.

ервый раз в Питере.

.

из путеводителей?

это Думская.

 

 

.

Квартира Оли. Ночь. Кирилл, Матвей и Оля курят на балконе.

ОЛЯ. Я, когда пью, всегда курить хочу.

МАТВЕЙ. Первый раз слышу.

ОЛЯ. Думаешь, я только с тобой пью?

-кто? Ты изменяешь мне с другим собутыльником? Ольга, это нож в спину.

Я сначала тоже только под винишко курил.

МАТВЕЙ. Это позерство называется. Вы, господа, позеры.

ала. Матвей, встреть у подъезда, а? Домофон не работает.

МАТВЕЙ. Ну нет. У меня парижское настроение. Какие тут могут быть подъезды?

Я спущусь.

, я сама. Проветрюсь.

(Уходит с балкона. Кирилл и Матвей остаются одни. Молчат.)

МАТВЕЙ. Видишь три окна напротив затемненные?

КИРИЛЛ. Ну.

МАТВЕЙ. Там бордель.

КИРИЛЛ. Тебе лучше знать.

Я против любви за деньги. По идейным соображениям.

МАТВЕЙ. Проститутки – это грустно. У них выбора нет, и ты прям чувствуешь от них эту безысходность.

(Молчание)

МАТВЕЙ. Слушай, а как учат на философском?

меня в руке?

МАТВЕЙ. Ну.

КИРИЛЛ. Считай, прямо сейчас и учусь.

МАТВЕЙ. Тогда мы тут все с философского.

КИРИЛЛ. В каком-то смысле.

МАТВЕЙ. У нас у всех два пути – либо войдем в историю, либо сопьемся.

КИРИЛЛ. Ты цитатами сыплешь.

усство раздуваю.

Матвей тушит сигарету. Бросает в окно.

пришла. Пошли, познакомлю.

 

Татуировки же всегда что-то обозначают. Даже бабочка на пояснице несет в себе большую смысловую нагрузку.

 

Картина 4

На полу перед Матвеем лежит ноутбук, в руках у него гитара.

, бит зацените.

Под него начинает играть на гитаре.

). Чувак, будешь?

СЕНЯ. Не, чувак.

КИРИЛЛ. А че ты?

ОЛЯ. Сеня не пьет.

КИРИЛЛ. То-то он такой грустный.

. Дай мне, я буду.

(Пьет из бутылки, которую держит Кирилл)

ЛЯ. Это последняя? Дай мне тоже.

лку.

здоровый образ жизни. Да, Сеня?

.

. Что? Я пьяна. Списывайте все на это.

Блин, слушай, это круто.

Завтра играем на одной вечеринке. Забегай. Только предупреждаю, там будет ад.

?

группы.

ОЛЯ. Я – пас. Мне того раза хватило.

?

. Матвей, я приду.

Знаешь главную задачу рок-музыканта?

Быть невъебенным?

Умереть пораньше.

СЕНЯ. Да, нет ничего хуже, чем стареющие рок-звезды. Это отвратительно.

. Они это сами знают, поэтому и торчат все.

ОЛЯ. А Пол Маккартни что?

Кириллу)

КИРИЛЛ. Хочу.

. Значит, идем.

ОЛЯ. Оттуда вообще можно живым не выйти.

(смотрит на Кирилла)

йте.

ют головами в такт этой музыке.

 

Картина 5

.

Ему это вообще не сложно.

)

КИРИЛЛ. Вообще никак что ли?

)

. Тут же быдло одно.

МАТВЕЙ. Кира, ты мне сейчас вообще не помогаешь!

КИРА. Просто не понимаю, чего ты еще ожидал. Ты на людей вокруг посмотри.

МАТВЕЙ. Организаторы сказали, что ничего возмещать не будут.

снесли со сцены.

.

).

КИРА. Зато не полезешь больше.

МАТВЕЙ. Они еще, сука, орали мне там. Слышали?

КИРИЛЛ. Ага.

МАТВЕЙ. Че?

Надо в нормальных местах играть, а тут никто не поймет твоей музыки.

(пауза)

Короче, я пошел.

КИРИЛЛ. Мы пока останемся.

МАТВЕЙ. Я тоже. Останусь.

Стробоскоп.

А. Ну как тебе у Оли?

. Да неплохо, знаешь.

А. Не набрасывается еще на тебя?

КИРИЛЛ. А что, должна?

КИРА. Думаешь, зачем она к себе вечно мужиков домой вписывает? Поболтать что ли? Нет, у Оли корыстные цели. Только ей никто не дает. Поживут у нее пару дней и сматываются, а Оля потом неудовлетворенная. Это грустно. Она тебе говорила эту чушь про аудиозаписи?

КИРИЛЛ. Ага.

полная. Она вписывает тех, кто ей тупо понравился на лицо. Вот и все.

Мне кажется, это не совсем её.

А. Да нет. Её. У нее комплекс нереализованной шлюхи. Уж я-то я знаю.

У тебя тоже?

КИРА. Что тоже?

КИРИЛЛ. Комплекс.

Улыбается.

КИРА. А как думаешь? С философской точки зрения.

(пауза)

КИРИЛЛ. Ну, тебе 20. Возраст подходящий.

все нормальные девушки уже перестают быть шлюхами.

комплекса у тебя точно нет.

Неужели заметил? Но я не шлюха, если что.

КИРИЛЛ. Нет. Ты просто из тех, кто вырос на вписках.

КИРА. Ты старше-то всего на 4 года.

ырос во дворах.

что мы на вписках.

(молчание)

КИРИЛЛ. Я же не знаю, что там делала конкретно ты.

КИРА. Я тебе все могу рассказать. Ты же хочешь?

КИРИЛЛ. Не все. Давай самое жесткое, что было.

КИРИЛЛ. Ну?

КИРА. Самый лучший секс в моей жизни.

олько будет, успеешь передумать.

КИРА. Он был самый лучший, и другого не будет.

КИРИЛЛ. И почему?

Ну как?

КИРИЛЛ. Я рад, что тебе понравилось.

КИРА. Это, видимо, потому что, я будто была на грани

Пауза.

Кира встает из-за стойки. Поправляет платье.

КИРА. Ну, ты идешь?

КИРИЛЛ. Уже уходим?

КИРА. Нет, не уходим. Мужской или женский?

Пауза.

КИРИЛЛ. Женский.

И снова больно.

 

 

 

Картина 6

Кирилл полулежит на диване, уткнувшись в телефон. Напротив него, на пуфе, сидит Оля.

Только не знаю, цветную делать или черно-белую. Как тебе?

так.

если, конечно, узнает, самолично ее сведет.

КИРИЛЛ. Жесткий он у тебя.

ОЛЯ. Да нет. Просто заботится.

КИРИЛЛ. Ну, это нормально.

.

ОЛЯ. У меня уже есть одна татуировка, на шее. Но там легко прикрыть.

?

Со смыслом типа.

КИРИЛЛ. Это прям важно.

ы вчера такой пьяный пришел.

КИРИЛЛ. Я нормально себя чувствую. У меня особенность организма такая.

ОЛЯ. Не, меня сносит конкретно. Поэтому только винишко пью.

в этом плане.

ОЛЯ. В смысле?

Даже обидно как-то.

ОЛЯ. Это же хорошо!

, и похмелья не было, а это, считай такое состояние специфическое. Там, думаю, творчество так и прет.

ОЛЯ. Ага, там такое творчество…

КИРИЛЛ. Короче, целый культурный пласт упущен.

ОЛЯ. Может у тебя иммунитет?

КИРИЛЛ. Врожденный.

Что-то печатает в телефоне.

ОЛЯ. Как концерт вчера?

Видимо, не понравились.

Потом он нажрался.

Пауза.

ОЛЯ. А Кира была?

КИРИЛЛ. Ага.

ОЛЯ. Вы домой все вместе уехали?

КИРИЛЛ. Нет. Я с Кирой.

ОЛЯ. А Матвей?

Мы его потеряли.

ОЛЯ. И там что ли оставили? Надо было забрать его.

с ним не будет.

Пауза.

в общем.

КИРИЛЛ. Кира пишет, что сегодня вписывает к себе.

ОЛЯ. Всех? Или только тебя?

КИРИЛЛ. Спрашивает, ты пойдешь?

надо писать.

?

Если будет, то я не пойду.

. А это кто? Твой бывший?

Будет всем опять толкать.

(разворачивает экран телефона к Оле)

сразу к Кире.

 

 

 

Картина 7

то вроде того.

надо ее домой отвести?

. Когда еще такое увидишь?

КИРА. Да ладно. Будто в первый раз так.

МАТВЕЙ. Ну, у меня в первый.

КИРИЛЛ. А если она дальше раздеваться начнет?

КИРА. Уже начала, по-моему.

всем.

КИРА. О, умные слова пошли.

, пить ей точно нельзя.

МАТВЕЙ. Подержи пиво.

Достает из джинсов телефон. Начинает снимать Олю.

КИРИЛЛ. И зачем это?

, потанцуй для нас.

КИРИЛЛ. Ну ты и дебил.

КИРА. Сними сиськи вблизи.

Обнимает ее.

МАТВЕЙ. Олечка, смотри в камеру. И танцуй еще.

ОЛЯ танцует.

МАТВЕЙ. Вот так. Белье у тебя что надо.

КИРИЛЛ. Одеться не хочешь?

ОЛЯ. Пошел ты.

ОЛЯ. Ой, посмотрите, заботится. Тебе-то че, а?

ОЛЯ. Тебя, вон, Кира заждалась. Отваливай.

Молчание.

)

МАТВЕЙ. Ольга, ты сегодня богиня.

ОЛЯ. Да?

Лапает Олю.

ОЛЯ. Чтобы ты за задницу мог меня потрогать?

МАТВЕЙ. Хотя бы. Твоя жопа стоит того.

чем у Киры?

МАТВЕЙ. Конечно.

Целует Матвея)

продолжим в другом месте?

ОЛЯ. А зачем?

МАТВЕЙ. Ну, я думал ты не против.

ОЛЯ. Ты не понял. Я не против. Зачем в другом месте?

МАТВЕЙ. Правильный настрой, Ольга.

ОЛЯ. А сиськи у меня лучше, чем у Киры?

Целуются снова. Матвей задирает Олину юбку вверх.

 

 

 

 

 

Картина 8

На кухне сидит Сеня. На столе перед ним куча бутылок и самых разных упаковок от еды. Он ест чипсы. На кухню заходит Кирилл.

КИРИЛЛ. А вот и наш трезвенник.

Какое-то время они молчат.

КИРИЛЛ. Олю не видел? Я найти ее не могу.

СЕНЯ. Я ей такси вызвал. Ей не очень хорошо.

КИРИЛЛ. Заботливый ты друг, Сеня.

СЕНЯ. Мы с ней с детства дружим просто.

КИРИЛЛ. И че, тащишься по ней?

СЕНЯ. Она как сестра.

КИРИЛЛ. Будто по сестре нельзя тащиться.

Пауза.

КИРИЛЛ. Скажи, зачем ты ходишь на все эти вписки? Ты все равно не пьешь.

предрассудки.

полная. Тебе не весело и не может быть весело.

тут меня учить.

КИРИЛЛ. Я не учу. Просто ты сам себе врешь. А сам сидишь тут с кислой миной и говоришь, что тебе клево вот так оттягиваться.

СЕНЯ. Это мое дело.

.

СЕНЯ. Я не осуждаю.

ты осуждаешь. Хотя я вижу, как ты сам не против надраться. Но ссышь.

СЕНЯ. Такой умный ты что ли?

видел.

СЕНЯ. Это мое дело.

КИРИЛЛ. Твое. Просто это же скучно.

Думаешь, я просто так ни с того ни с сего пить перестал?

КИРИЛЛ. То есть пил?

СЕНЯ. Да ты даже не представляешь, как.

преемственность короче.

СЕНЯ. Только я на наркоте сидел.

КИРИЛЛ. Прям сидел?

СЕНЯ. Да.

.

СЕНЯ. Именно.

КИРИЛЛ. Еще и сложные углеводы поди есть перестал.

СЕНЯ. Слушай, тебе че, больше всех надо?

КИРИЛЛ. Ладно-ладно. Успокойся. Просто интересуюсь.

Молчание. Только Сеня хрустит чипсами.

КИРИЛЛ. А ты на чем сидел?

СЕНЯ. Кислота. Всякая синтетика. Психотропные. Много всего.

КИРИЛЛ. И как ты слез?

Мне помогли.

КИРИЛЛ. В центр упихнули?

СЕНЯ. Нет.

КИРИЛЛ. А че тогда?

Пауза.

СЕНЯ. Я в церковь стал ходить. Там есть группы для таких, как я.

КИРИЛЛ. Церковь? Серьезно?

СЕНЯ. А что не так?

КИРИЛЛ. Ну, понимаешь…Это же еще хуже.

Ты просто не знаешь.

КИРИЛЛ. Чувак, ты просто одно променял на другое.

СЕНЯ. Нет, я тебя не понимаю.

С наркотой хотя бы честно все. А церковь…Лажа сплошная.

СЕНЯ. Я знаю, что ты делаешь.

КИРИЛЛ. Ты просто знаешь, что я прав. Ты ж сам не веришь.

Нас там много, и мы все верим, потому что надо. Просто мне было херово, а там мне помогают. Ты же не понимаешь. Тебе не было так херово.

Молчание.

даже не разозлился тогда. Потому что на кого злиться?

СЕНЯ. Зря ты это все мне говоришь.

КИРИЛЛ. Почему? Самое время для задушевных разговоров на кухне после пьянки.

СЕНЯ. Я ненавижу такие разговоры. Потому что обычно мне и затирают.

обняв толчок, вряд ли бы кто-то с тобой заговорил.

Пауза.

КИРИЛЛ. И много вас там таких?

СЕНЯ. Много. Мы же в Питере.

КИРИЛЛ. А че ты тогда на вписки ходишь, я понять не могу.

СЕНЯ. Потому что друзья.

КИРИЛЛ. А других у тебя нет?

СЕНЯ. Хватит докапываться, а.

КИРИЛЛ. Всё-все. Ты не думай, я чисто из интереса.

СЕНЯ. А нет ничего интересного.

Ладно, я на улицу.

Встает. Идет к двери.

Куда ты тогда пойдешь?

Уходит.

 

 

Картина 9

на шее татуировка.

Есть сигарета?

Кирилл протягивает сигарету. Тот закуривает.

ПАРЕНЬ. Слушай, ты случайно не с 57 квартиры?

КИРИЛЛ. С нее.

ПАРЕНЬ. Нет там такого Кирилла?

КИРИЛЛ. Есть. А что?

ПАРЕНЬ. Да мне сказали, что телка моя с ним.

значит.

ПАРЕНЬ. Резонно. Как он выглядит?

Кирилл молчит несколько секунд.

КИРИЛЛ. Он на кухне сидит. Такой смазливый.

ПАРЕНЬ. Спасибо. Ладно, пойду пообщаюсь.

КИРИЛЛ. Удачи.

закинуться?

КИРИЛЛ. Ты продаешь?

Там, кстати, много еще народу? Я бы им толкнул.

Пауза.

КИРИЛЛ. Тот, с которым твоя телка, он тоже загонял. Кому надо уже купили.

, значит.

Я возьму.

 

Потом уходит. На улице пусто.

 

 

Картина 10

   

КИРА. Мне нравится, что мы в ее кровати переспали.

Можно было и у меня на диване.

.

Меня такая перспектива не радует.

КИРА. Думаешь, на тебя никогда раньше не дрочили?

КИРИЛЛ. Как-то девушки об этом не очень распространяются.

подойдешь.

КИРИЛЛ. Вот, это уже получше.

КИРА. Они с душой это делают. Не то что мы.

и без этого хватает.

КИРА. Может. А может и нет.

КИРИЛЛ. Вчера один из твоих мужиков заходил.

? Нет, это не парень. Так…

КИРИЛЛ. Хотела чем-нибудь закинуться?

.

Суровый парень.

КИРА. Он почему-то подумал, что я с Сеней.

КИРИЛЛ. По щам надавал?

за что. А ты вовремя ушел, конечно.

КИРИЛЛ. Да я бы его положил.

КИРА. Допустим.

   

КИРИЛЛ. Я буду по тебе скучать.

КИРА. Когда уезжаешь?

КИРИЛЛ. Не знаю. Но надо когда-нибудь.

КИРА. Понимаю, учеба. Расскажи мне о себе что-нибудь.

КИРИЛЛ. Самое время познакомиться.

что?

Да блин, это тупо.

? Ты умный вообще?

же!

Молчание.

КИРА. А если бы ты в Питере остался, что бы мы делали?

что и полчаса назад, я думаю.

КИРА. Ну, в смысле мы были бы вместе?

ты не из таких, кому надо быть всегда с кем-то вместе.

КИРА. Ну, просто подумай.

КИРИЛЛ. Наверное.

КИРА. Это были бы прям отношения?

лево.

КИРА. А ты бы начал сильно бухать и спился бы.

КИРИЛЛ. Ты бы заразила меня чем-нибудь.

ногда бить меня головой об пол и пинать в живот по пьяни.

КИРИЛЛ. Ты бы родила от другого, а я всю жизнь воспитывал бы чужого ребенка.

КИРА. А ты ненавидел его за это.

КИРИЛЛ. Потом я умру, а тебе придется одной тянуть его.

КИРА. Ты умрешь первым, а я не приду на твои похороны.

КИРИЛЛ. Я умру первым, ты всю жизнь проживешь в одиночестве.

КИРА. Но мы были бы вместе.

Пауза.

КИРИЛЛ. Расскажи лучше о себе что-нибудь, что я не знаю.

КИРА. Я беременна, например.

КИРИЛЛ. Ну, круто.

И спала я только с тобой.

Кирилл встает с кровати.

чала она залетела от него». Красиво.

.

Именно о такой реакции я и мечтала.

КИРИЛЛ. Я сейчас приду. Ты будь тут, ладно.

Кирилл натягивает рубашку. Лезет в карман джинсов, достает маленький прозрачный пакетик.

КИРИЛЛ. Ты дождись обязательно. У меня есть кислота, ты хочешь?

.

КИРИЛЛ. Я быстро.

   

 

 

 

Картина 11

. Его снова целуют. Он плачет.

КИРИЛЛ. Мама. Мамочка. Это ты! Я так люблю тебя, мамочка. Не уходи от меня. Будь только моей.

Кирилл рыдает.

. Мой мальчик. Тише-тише.

, мамочка.

. Все хорошо, сынок.

КИРИЛЛ. Обними меня.

. Такой хороший мальчик.

КИРИЛЛ. Я пуленепробиваемый! Мама, да? Я!

. Успокойся. Тебя все любят.

КИРИЛЛ. Ты любишь меня?

. Я люблю тебя больше всех.

КИРИЛЛ. Ты бросила меня.

Мамочка рядом.

Меня ничто не пробьет. Никто.

КИРИЛЛ. Ты такая красивая.

Трансвестит проводит рукой по щеке Кирилла. Вытирает слезы. Улыбается Кириллу. Он улыбается в ответ. Они счастливы.

КИРИЛЛ. Мама.

. Они растворятся друг в друге.

 

   

Она уже около минуты пытается разбудить его. Наконец он просыпается.

ОЛЯ. Ты слышишь? Вставай, давай.

КИРИЛЛ. Че такое?

ОЛЯ. У меня сейчас папа должен прийти.

Молчание.

ОЛЯ. Кирилл, блин!

КИРИЛЛ. У тебя пива нет?

Вставай. Если он тебя увидит, сразу у меня ключи от квартиры заберет.

Мне-то что делать?

. Я тебе позвоню, как он уйдет.

Оля одевается и выходит из квартиры.

 

Потом кое-как встает. Идет на балкон, закуривает. Тут в прихожей кто-то шевелит во входной двери ключом. В квартиру заходит отец Оли.

ПАПА ОЛИ. Так, не понял. Че это тут накурено, а?

Видит Кирилла.

ПАПА ОЛИ. Сигарету затушил, блин! Че забыл здесь?

(протягивает руку)

ПАПА ОЛИ. Ольга где?

ее не было.

кто ей?

ы типа встречаемся.

му это я ничего об этом не знаю?

вы же не ее подружка, а папа. Вот и не знаете.

Пауза.

Пакеты бери и тащи на кухню, Кирилл.

Кирилл поднимает пакеты, набитые продуктами. Идет на кухню. Папа Оли за ним.

ПАПА ОЛИ. А что ты, Кирилл, такой помятый? Бухал всю ночь?

КИРИЛЛ. А что, так заметно?

ся.

ся.

ПАПА ОЛИ. Тоже верно. Где учишься?

КИРИЛЛ. На философском.

ПАПА ОЛИ. Еще минус очко.

КИРИЛЛ. Учусь же, почему минус?

ПАПА ОЛИ. Какое-то бабское дело ты выбрал.

КИРИЛЛ. А вы знаете хоть одну женщину – философа?

ПАПА ОЛИ. Да на каждом женском форуме с десяток таких сидит.

сводится.

Пауза.

ПАПА ОЛИ. Выглядишь ты, конечно. Как моя дочь на тебя запала?

КИРИЛЛ. Я сам каждый раз удивляюсь.

ПАПА ОЛИ. И давно встречаетесь?

КИРИЛЛ. Месяц.

ПАПА ОЛИ. А не мало времени прошло, чтобы оставаться у нее?

КИРИЛЛ. Мы видимся часто, так что…

Ольгу.

А сказала, что нету. Достаньте пиво, пожалуйста.

ПАПА ОЛИ. Не достану.

Пауза.

перчишь, солишь и пьешь. И как не бывало.

КИРИЛЛ. Не, я лучше так похожу, чем такое пить.

Возвращается Оля.

ты чего рано так?

ПАПА ОЛИ. А че, не все следы преступлений скрыла?

ОЛЯ. Это Кирилл, пап.

ПАПА ОЛИ. В курсе уже. Нормальный парень, если б еще ерундой не занимался.

ОЛЯ. Он просто живет тут пока.

кую ситуацию попали.

Оля смотрит на Кирилла.

кая.

ПАПА ОЛИ. А че ты кольцо не носишь, которое я подарил?

.

асивая была. А то как оборванка ходишь.

ПАПА ОЛИ. Другое дело. Скажи, Кирилл.

КИРИЛЛ. Угу.

ПАПА ОЛИ. Чтоб носила. Кирилл, дай номерок свой, чтобы я если что тебя набирал.

КИРИЛЛ. Записывайте.

под земли достану.

ОЛЯ. Папа!

есть доля шутки.

оту не опаздываешь?

ПАПА ОЛИ. Вот дочь, а. Я ей квартиру дал, она меня же выгоняет.

ОЛЯ. Я не выгоняю.

ПАПА ОЛИ. Еще бы. Ладно. Кирилл, я тебя запомнил если что.

КИРИЛЛ. Я счастлив.

соседи жаловались. Опять кого-то собирала тут?

ОЛЯ. Только своих.

ПАПА ОЛИ. И убирайся хоть в квартире, а то все уже засрала.

 

 

 

Картина 12

Оля и Кирилл одни.

ОЛЯ. И что ты тут ему наговорил?

Я даже ему понравился. Я посплю пойду.

ОЛЯ. Зачем ты сказал, что мы встречаемся?

. Мне итак херово, болит все.

Шляться надо меньше.

КИРИЛЛ. Это ты мне говоришь?

ОЛЯ. А что?

КИРИЛЛ. Себя вспомни у Киры. Если ты вообще что-то помнишь.

Пауза.

ОЛЯ. То, что ты сказал моему папе…Если ты мой парень, то займись со мной сексом.

КИРИЛЛ. Ты че?

ОЛЯ. Мы же вместе.

Оля снимает футболку, лифчик.

КИРИЛЛ. Оля, оденься.

ОЛЯ. А что, не хочешь меня? А так?

Снимает джинсы. Остается в одних трусах.

? С Кирой у вас быстро срослось.

КИРИЛЛ. Блин, ты же нормальная, че ты такое устроила?

ОЛЯ. Я говорю, трахни меня.

с Кирой.

либо живи в другом месте.

КИРИЛЛ. Пиздец, Оля.

ОЛЯ. Так сложно сделать это со мной? Ты тогда дал Матвею трахнуть меня при всех, а сейчас тебе стыдно что ли?

должен был папочке твоему позвонить, чтобы он тебя забрал?

Ты просто слился.

оденешься?

ОЛЯ. Значит нет? Тогда выезжай.

Ты ударилась там где-то за эти пять минут?

Пауза.

В эти пять минут мне позвонил Сеня.

КИРИЛЛ. И?

. Рыдал в трубку.

КИРИЛЛ. А че ты на мне срываешься?

ОЛЯ. Это ты ему наговорил. У Киры.

КИРИЛЛ. Твою ж мать. Давай, сваливай на меня.

ОЛЯ. Тебя должен был избить этот барыга.

парню.

Пауза.

этого.

при чем.

ОЛЯ. Я не запала.

КИРИЛЛ. Мне Кира сказала, почему ты без разбора всех к себе впускаешь. Так что не строй тут из себя.

ОЛЯ. Я не хочу, чтобы ты тут был.

Пауза.

КИРИЛЛ. Хорошо. Я согласен. Переспать.

У Оли катятся слезы. Она кричит.

. Никого. Потому что ты. Проваливай, я говорю!

. Все это время Оля стоит на месте.

ОЛЯ. Уйди. Уйди. Уйди. Уйди.

Хлопает входная дверь.

 

 

 

Картина 13

на улице говорит с кем-то по телефону.

 

Картина 14

Зеркало на входе почему-то разбито. В ванной кого-то вырвало. Там же валяются обертки от презервативов. Кирилл сидит в центре одной из комнат, пьет прямо из бутылки. Разбит и телевизор на стене. Людей становится все больше. Матвей сидит рядом с Кириллом. Он пьян.

замутишь?

. А Оля сама где?

КИРИЛЛ. Придет еще. А что, хочешь повторить?

МАТВЕЙ. Блин, чувак. Это был огонь.

КИРИЛЛ. Только она бухая была. Так может и не дать.

МАТВЕЙ. Думаешь?

все из себя целок строят.

не обломится.

и все будет.

и не примет.

с ней. И готово.

МАТВЕЙ. Блин, это тема.

из кармана пакетик, отдает Матвею)

Кирилл делает большой глоток из бутылки.

КИРИЛЛ. А Сеня где?

о.

КИРИЛЛ. Странно. Без него ж ни одна вписка не обходится. Всегда в центре событий. А Кире ты звонил?

сказала.

КИРИЛЛ. А ну отлично.

вот типа философ.

КИРИЛЛ. Ну.

. Купил там растение, цветок типа. Домой принес и только потом понял, что он искусственный.

КИРИЛЛ. И че?

все дела. А он из пластмассы.

КИРИЛЛ. Чувак, тебя несет.

МАТВЕЙ. Может. О, вон они пришли.

Видят Кирилла и Матвея.

ОЛЯ. Ты совсем мудак? Мой папа тебя убьет, понял? Ключи где?

Кирилл молчит.

ОЛЯ. Я говорю, ключи отдал.

Оля смотрит карманы у Кирилла.

МАТВЕЙ. Ребят, вы че?

КИРИЛЛ. Ключи там, в двери. Не видела что ли, когда заходила?

ОЛЯ. Ну ты и мразь.

. Но зато весело.

б ты сдох!

КИРИЛЛ. Непременно.

Оль, ты напряженная какая-то.

Оля хочет что-то ответить. Но не успевает. Матвей целует ее. С языком.

 

 

Картина 15

Ему кто-то звонит, но он сбрасывает. Это мешает снимать.

ОЛЯ. Ты любишь меня?

МАТВЕЙ. Да, детка.

ОЛЯ. Кирилл, ты любишь меня?

МАТВЕЙ. Мы все тебя любим.

ОЛЯ. И я вас. А Сеня пришел?

МАТВЕЙ. Зачем он тебе?

ОЛЯ. Он пришел?

, где потише.

ОЛЯ. Кирилл с нами пойдет?

МАТВЕЙ. Только мы.

ОЛЯ. У тебя ужасная музыка. Я ненавижу твою музыку. Это так плохо. А мне так хорошо.

Быстро да вам соседи позвонили.

Папа Оли бьет Матвея. Тот падает на пол.

ПАПА ОЛИ. Оленька, доченька, что с тобой?

ОЛЯ. Папа. Пап. Я – Оля.

ПАПА ОЛЯ. Что ты сделала? Кто так, а?

Они хорошие. Они любят меня.

) Ты, сука, иди сюда!

Идет на него.

Нам важно ваше мнение.

ПАПА ОЛИ. Ты….

. Папа.

Отец идет обратно к ней.

20 лет. Адрес: Восстания, 17.

Кирилл разворачивается. Уходит.

моя. Ты что такое сделал?!

Спускается по лестнице. Тут за ним выбегает Кира.

КИРА. Подожди!

Кирилл смотрит в вверх, на этаж выше, где стоит Кира.

КИРА. Что мне делать?

Молчание.

КИРА. Скажи.

КИРИЛЛ. Я не знаю.

Уходит.

 

 

 

Картина 16

Вокзал. Кирилл в зале ожидания. Вертит в руках билет на поезд. Смотрит на часы. Достает телефон из кармана.

Спасибо. Домой не знаю когда. Времени нет совсем. Ну, ты когда выслать сможешь? Там еще за учебу надо будет платить скоро, не забывай, ладно? Просто, чтобы не тянуть потом. А ты сколько вышлешь? Ну чтобы точно знать. Да, нормально. Спасибо. Как папа? Привет передавай ему тоже. Ладно, у меня пара скоро начнется. Давай. Хорошо, позвоню обязательно. Пока, мам.

 

к одному. Который Санкт-Петербург – Москва.

 

 

Картина 17

музыке. Оно танцует. Танцует под музыку. Это музыка.

Потому что я прихожу в ваши дома. А не вы ко мне.

 

 

 

Конец.

 

 

Ижевск. 2016. Весна.

Guri 68 UK 2017

отборочного фестиваля – конкурса «Уральский калейдоскоп», с 22 по 23 апреля 2017 г.

Председатель жюри

. г. Москва

Члены жюри:

Санкт-Петербург — Москва

.

Лауреат премии губернатора Свердловской области, заведующий кафедрой сольного и хорового народного пения Свердловского музыкального училища им П.И. Чайковского, г. Екатеринбург.

 

, член международной ассоциации фортепианных дуэтов, г. Екатеринбург

 

.

 

Художественный руководитель оперы Государственного академического театра оперы и балета.

 

.

Государственного цирка.

ансамбля «Песни и пляски» ЖДВ. г.

г. Москва

 

кафедры сценическая речь ЕГТА. г. Екатеринбург

GEC voprosy

ҚОСЫМША

КЕШЕНДІ ЕМТИХАНДАРДЫҢ СҰРАҚТАРЫ

 

.1. Міндетті профильдік емес пәндер

 

1. Жоғары мектеп педагогикасының пәнін, міндеттері мен қызметтерін негіздеңіз

2. Жоғары мектеп педагогикасының негізгі категорияларын жүйелеңіз және «педагогикалық жүйе – педагогикалық үдеріс», «оқыту – тәрбие – білім беру» ұғымдарының өзара байланысын ашып көрсетіңіз

3. Жоғары мектеп педагогикасының басқа ғылымдармен байланысын сипаттаңыз. Приведите пример ситуации, рассматриваемой с точки зрения педагогики и других наук.

Педагогикалық ғылымдар жүйесін сипаттап беріңіз және оны сызба түрінде ұсыныңыз

5. Кредиттік оқыту жүйесінің мәнін ашып беріңіз. Әлемдік жоғары білім жүйесіндегі Сізге таныс кредиттік оқыту үдерісін сипаттаңыз

6. Қазақстан мен шетелдегі (елі Сіздің таңдауыңыз бойынша) жоғары білім жүйесіне салыстырмалы талдау жасаңыз

7. Жоғары білім мазмұнын реттейтін нормативті құжаттарға сипаттама беріңіз және мысал келтіріңіз

8. Ғылым әдіснамасына түсінігін негіздеңіз және педагогика әдіснамасының деңгейлерін жүйелеңіз

9. «Жоғары мектеп дидактикасы» ұғымына анықтама беріңіз. Жоғары мектеп дидактикасының негізгі категорияларына сипаттама беріңіз. Лекцияның дидактикалық мақсатын құрастырыңыз

10. Жоғары мектепте оқыту заңдылықтары мен принциптерін тізбектеп беріңіз

11. Өзі мамандығы мысалы ретінде жоғары кәсіби білім беру мазмұнының деңгейлері мен құрауыштарын қарастырыңыз

12. Жоғары мектепте дәстүрлі оқыту әдістерінің жіктемесін талдаңыз және көрсеткіштерін сиппатаңыз

13. Оқытудың белсенді әдістеріне анықтама беріңіз. Бір белсенді оқыту әдісін қолдауын жобалаңыз.

14. Жоғары мектепте оқытудың негізгі формаларын сипаттап беріңіз

15. Нақты тақырып бойынша дәрістің жоспарын жасап, мақсат-міндеттері, қолданылатын әдістері мен уақыттары көрсетілген қысқаша тірек-конспект дайындаңыз. Педагогикалық практика тәжірибесіне сүйеніңіз

16. Жоғары мектеп психологиясының басты мәселелерін сипаттаңыз. ЖОО-да оқыту процесін жобалағанда аталған мәселелерді қалай жоспарлау керек.

17. Қабылдаудың түрлерінің байланысын және заңдылықтарын сипаттаңыз. ЖОО-да сабақ жүргізу немесе жоспарлау барысында қабылдау ерекшеліктерін ескеру қаншалықты маңызды.

18. Студенттік жастың психологиялық ерекшеліктері қалай көрініс береді. Педагогикалық іс-әрекетке студенттің индивидуалды ерекшеліктерінің әсерін түсіндіріңіз.

19. Ойлаудың формалары мен түрлеріне сипаттама беріңіз. Ойлау қабілетінің жұмыс жасау қызметі тұрғысынан белсенді әдістерді оқытудың ерекшелігіне анализ жүргізіңіз.

20. Тұлға дамуының негізгі концепцияларына сипаттама беріңіз.Тұлға даму тұрғысынан үздіксіз оқуды,яғни өмір бойы оқу(life-long education) қажеттілігін тұсіндіріп беріңіз.

21. Жоғары мектеп педагогының кәсіби іс-әрекетінің психологиялық ерекшеліктерін сипаттаңыз. Сіздің ойыңызша, педагогтардың оқыту әдістерін таңдауда темперамент бойынша индивидуалды ерекшеліктері қалай көрініс береді.

22. Шығармашылық ойлаудың дамуына оқытудың қандай әдістері әсер етеді, сипаттаңыз.

23. Адамның бойындағы қабілеттерін, олардың даму деңгейін және индивидуалды ерекшеліктерін сипаттаңыз. Қазіргі таңда білім беру жүйесі адамдар арасындағы индивидуалды ерекшеліктерді қаншалықты ескереді?

24. Ес, естің түрлері және де механизімдеріне жалпылай сипаттама беріңіз. Оқыту үдерісінде естің ерекшеліктерін ескері қаншалықты маңызды?

25. Педагогикалық қарым-қатынаста адам тұлғасының мінез-құлқын, темперамент ерекшеліктерін қалай ескеру керек?

26. Сіздің мамандығыңыз, пән аясында белсенді оқыту әдістерінің қолдану мүмкіндіктеріне анализ жүргізіңіз.

27. Эмоциялардың негізігі қызметтерін сипаттаңыз. Адамның танымдық іс-әрекетіне эмоциялардың әсер ету механизімін ашыңыз.

28. Студенттік жастың психологиялық ерекшелік тұрғысынан, жоғары мектептегі оқыту принциптеріне анализ жүргізіңіз.

29. Заманауи студенттік ортаның ерекшеліктеріне сай олардың гендерлік, жас, әлеуметтік-мәдение ерекшеліктерін ескере отырып, түрлі оқыту әдістерінің әсерін, эффективтілігіне баға беріңіз.

30. Тұлға дамуна және де оқытудың әдістерін және түрлерінің өзгеруіне ақпараттық-коммуникациялық технологиялардың қаншалықты әсері бар екендігін сипаттаңыз.

 

Міндетті профильдік пәндер блогы бойынша

 

1. Клеткалық биологияның тәжірибелік биология, биомедицина, биотехнология, нанотехнология үшін маңызын айтыңыз.

2. Клеткалық культурамен жұмыс істеу тәсілдерін айтыңыз.

Клеткалық мембраналардың синтезделуін және олардың ультрақұрылымы мен химиялық құрамын айтыңыз.

4. Молекулааралық қатынастар (электростатикалық, дисперсиялық, гидрофобтық) және мембрана құрылымдарының қозғалысын түсіндіріңіз.

5. Вакуольді жүйеге жалпы сипаттама және клетка ішіндегі заттардың тасымалдануын түсіндіріңіз.

6. Клеткааралық сигнализация және оны жүзеге асу жолдары туралы айтыңыз.

Қозғалысты қамтамасыз ететін орындаушы механизмдерінің негізгі типтері мен молекулалық ұйымдасуын айтыңыз.

8. Тубулиндер, G- және F- актин, миозин және басқа цитоқаңқа құрылымының негізі болатын белоктар туралы айтыңыз.

9. Вирус пен фагтардың геномының құрылысының ерекшеліктері.

10. Прокариоттар геномы. Бактериалды плазмидалар, IS-элементтері мен транспозондары.

Эукариоттар геномының құрылысы, күрделілігі.

12. Митохондрия және хлоропласт геномдары.

ДНҚ репликациясы. ДНҚ репликациясына қатысатын белоктар мен ферменттер.

Процессинг, сплайсинг.

15. Белок биосинтезі. Гендік код. Амин қышқылдарының активтенуі. Трансляция сатылары мен реттелуі.

Тіршіліктің біртектілігі мен көптүрлілік заңы немесе Сент-Илер заңы.

іршіліктің глобальдық заңының принциптері, немесе Вернадскийдің бірінші заңы

18. Онтогенетикалық қартаю және жаңару заңы немесе Кренк заңы

нтогенездің бір тұтастығы заңы немесе Дриш заңы

ірі заттардың химиялық құрылымы туралы заңы немесе Энгельстің бірінші заңы

иохимиялық процестердің жүйелі құрылымы заңы немесе Берталанфи заңы

Биологиялық ақпараттардың үзіліссіздігі мен дискреттік заңы, немесе Морган-Эфрусси заңы

23. Сананың биосфералық ролі заңы немесе Вернадскийдің екінші заңы

24. Экология ғылымындағы «биоценоз», «биогеоценоз», «экосистема» ұғымдарының арақатынасын түсіндіріңіз.

25. Биосферада тіршілік ететін организмдердің әралуандылығына, әртүрлі систематикалық және функционалдық топтардың ара салмағына баға беріңіз.

26. Құрлықтық экожүйелердің құрылымдық ерекшеліктерін және өнімділігін сипаттаңыз.

27. Мемлекеттік және аймақтық деңгейде жүргізілетін флора мен фауна өкілдерінің инвентаризациясының елдегі биологиялық әралуандылықты сақтап қалу үшін маңыздылығын түсіндіріңіз.

28. Қазақстанда қабылданған, ерекше қорылатын аймақтардың категорияларын сипаттайтын кесте құрастырыңыз

29. Арал теңізі аймағының проблемалары, аймақ проблемаларын шешуге бағытталған жобаларға талдау жасаңыз.

30. Іле-Балқаш бассейнінің экологиялық проблемаларын атап шығыңыз, аймақтың биологиялық әралуандылығына қатер төндіріп отырған факторларға талдау жасаңыз.

 

.3. Элективті профильдік пәндер блогы бойынша

 

ЖББ 1: 6М060701 – «Тірі организмдердің алуантүрлілігі»

 

1. Археялардың ашылу тарихы. Биологиялық систематикадағы археялардың орны.

2. Археялардың негізгі топтары. Таксономиясы мен номенклатурасы, филогенетикалық ағашы.

3. Археялардың цитологиялық және молекулалы-биологиялық ерекшеліктері.

4. Археялар мен басқа домендердің салыстырмалы сипаттамасы.

5. Биогеография ғылымының дамуы мен қалыптасуы, оның негізгі кезеңдеріне сипаттама беріңіз, қазіргі кездегі өзгерістеріне тоқталыңыз.

6. Қазіргі кездегі Қазақстандағы палеоботаникалық флора мен фаунаның, биогеографиялық аудандастыру мәселелерін атап көрсетіңіз, мысал келтіріңіз.

7. Жануарлар әлемінің алуан түрлілігінің өзгеруінің жалпы бағыттары. Жануарлар әлемінің кедейленуінің көрінісі қандай, оның негізгі себептерін атаңыз.

8. Жануарлар алуан түрлілігін қорғауда және тиімді пайдалануда ерекше қорғалатын аймақтарға сипаттама беріңіз, қорғау аймақтарының маңызыдылығын атап көрсетіңіз.

9. Қазақстанның эколгиядық аудандарындаға биологиялық мониторинг жүйесін ұйымдастыру жолдарына сипаттама беріңіз.

10. Далалы аймақтың флоралық құрамы оның экологиялық ерекшеліктеріне сипаттама беріңіз.

Шөлдің басты анықтамаларына және негізгі белгілеріне тоқталыңдар.

Қазақстанның солтүстік жусанды шөлінің өсімдіктер жабынына, экологиялық ерекшеліктеріне түсініктеме беріңдер.

13. Дала зонасына сипаттама беріңіз. Өсімдік жамылғысына тоқталыңыз.

14. Сирек кездесетін өсімдіктерді сақтап қалу кезіндегі іс- шаралар.

Фотобиологиялық үрдістер және фотохимиялық реакциялар. Фотохимиялық әрекет спектрі. Жұту спектрі. Фотобиологиялық әрекет спектрі.

Аноксигенді және оксигенді фотосинтезді жүзеге асыратын фототрофты бактериялар.

Мембранада пигменттер мен электрон тасымалдаушыларының орналасуы. Электрондардың бағытталған транспорты және протондық градиентті құру.

18. Жануарлар дүниесін қорғау және тіршілік ортасын жақсарту жолдарын сипатаңыз.

19. Табиғатта түрлердің және мекендейтін жерлердің алуантүрлігін дұрыс бағалау жолдарын түсіндіріңіз.

20. Жануарлар дүниесіне әсер ететін орта факторларының түрлерін және оларды анықтайтын ортақ жағдайларын түсіндіріңіз.

21. Түрлердің санының азаюынына әсер ететін факторларды сипатаңыз.

22. Биоалуантүрлікті қалпына келтіру және қорғау жолдарының негізгі тәсілдеріін сипатаңыз.

 

4.3.2. ЖББ 2: 6М060703 – «БИОХИМИЯ, ГЕНЕТИКА ЖӘНЕ МОЛЕКУЛАЛЫҚ БИОЛОГИЯ»

 

1. Дәнді дақылдарды морфологиялық маркерлеу, оның генетикалық анализдер мен бидай селекциясындағы маңызын талқылаңыз.

2. Селекция үрдісіндегі жалпы және спецификалық комбинациялық қабілеттілік деген түсінікке мысал келтіріңіз.

3. Модификаторлы гендер туралы түсінік беріп, ауылшаруашылығына маңызы бар белгілердің тұқымқуалауын сипаттаңыз.

4. Генотип және экологиялық орта жағдайына бейімделген идеотипімен сорттар түрін шығару  жұмыстарына анықтама беріңіз.

-ден алынған жаңа өнімдерді бағалау әдістері және токсикологиялық сипаттамаларын келтіріңіз.

.

Рестрикциялық фрагменттер.

.

Иммуногенетикалық және иммуноферменттік әдістердің молекулалы-генетикалық сараптамада маңызын көрсетіңіз.

және эукариоттарда  негізгі гистондардың дамуын сипаттаңыз.

11. ДНҚ метилдену жағдайындағы ген экспрессиясының регуляциясын көрсетіңіз. Даму процесінде метилденген ДНҚ-ның өзгеруінің сипаттамаларын келтіріңіз.

12. РНҚi және хроматин жиынына сипаттама келтіріп, РНҚ арқылы хроматиннің жинақталуын сызбанұсқа түрінде көрсетіңіз.

орта факторларын сызба түрінде келтіріңіз.

14. Хромосомдық тұқым қуалаудың элементтері мен эпигенетикалық реттелуін сипаттаңыз.

15. Прокариоттар мен эукариоттардағы ДНҚ транскрипциясын салыстырмалы түсіндіріңіз.

.

.

индуцибельді және репрессибельді жүйелердің реттелу механизмдерінің ерекшеліктерін салыстырыңыз.

19. РНҚ интерференция құбылысын түсіндіріңіз және гендер экспрессиясымен байланыстырыңыз

20. Жер бетінде тіршіліктің пайда болуы жөніндегі теорияның (өздігінен немесе спонтанды, пайда болу, креоциониз немесе жарату, стационар күйде, панспермия, билхимиялық эволюция) негізгі шарттарын анықтаңыз.

21. Кроссинговердің генетикалық және цитологиялық дәлелдерін келтіріңіз.

22. Теломераның құрылымын және хромосоманың теломералық аймақтарының қасиеттерін сипаттаңыз.

23. Хромосомалардың алғашқы нөмірленуі және оларды сәйкес геномдарға орналастыру.

Униваленттердің алмасу мәселесі.

25. Изогенді линиялар мен морфологиялық маркерленген моносомнды линиялар шығару тәсілдері.

 

6М060704 – «ФИЗИОЛОГИЯ ЖӘНЕ БИОФИЗИКА»

 

1. Жүрек жиырылу циклының механизмін түсіедіріңіз.

2. Организмдегі қанайналым физиологиясының функцияларын зерттеу әдістері және объектілері туралы айтыңыз.

3. Жүрек – қантамыр жүйесінің рефлекторлық реттелуі туралы айтыңыз. Данини-Ашнер тәжирбесі. Гольц тәжирбесі.

4. Биологиялық жүйелерді зерттеудің фотометриялық әдістемесі

5. Фотоэлектроколориметрдің жұмысымен танысу. Спектрофотометрия

6. Электрокардиография әдісін қолдану. Холтер әдісі.

7. Иондаушы сәулелердің зардаптары, әсер ету механизмдері.

8. Радионуклидтер және олардың тірі жүйелерге әсері.

Тірі жүйелердің стационарлық күйін термодинамикалық параметрлер арқылы сипаттаңыз. Пригожиннің тепе-теңдігі мен қағидасының ұғымын жазып беріңіз.

10. Термодинамикалық жүйелердің түрлерін талдап беріңіз. Биологиялық жүйелер термодинамикалық жүйелердің қай түріне жатады? Неліктен?

11. Гормон рецепциясының түрлері. Рецепторлардың қызметтеріне сипаттама беріңіз.

12. Гормондардың мембраналық әсер ету механизмі.

Флавоноидтардың маңызы жайлы түсіндіріп беріңіз.

14. Биологиялық активті заттардың негізгі компонеттері.Табиғи тағамдар (балдырлар, теңіз тағамдары). Биологиялық активті заттар (аминқышқылдар, антиоксиданттар) туралы түсіндіріп беріңіз.

Жануарлар ағзасындағы физиологиялық және биохимиялық процестеріндегі биологиялық активті заттар жайлы түсіндіріп беріңіз.

16. Термометрия және колориметрия жалпы сипаттамасы.

17. Фотобиологиялық процестердің негізгі кезеңдері.

18. Лазерлік хирургия, лазерлік терапия

19. Адамның сәуле аурулары.

Ф.Халбергтің биологиялық ырғақтар бойынша классификациясын түсіндіріңіз.

21. Десинхроноз. Десинхроноз түрлеріне сипаттама беріңіз.

Гормондардың активтілігінің ырғақтылығына жалпы түсінік беріңіз.

Биологиялық ырғақтылық пен бейімделудің жалпы концепциясына сипаттама беріңіз.

24. Физиологиялық функциялардың маусымдық ырғақтары жайлы жалпы сипаттама беріңіз.

25. Биожүйелердің уақытқа байланысты құрылымының жалпы құрылысын түсіндіріңіз.

Get The Best Fitness Center In Dubai With All The Facilities

With All The Facilities

Thinking about to shape your life well and would like to stay fit now and then? Well, you should think about to join the best fitness center as well as make your family members to join the same for amazing health and happiness. Yes, all the families should be motivated to join a great fitness center in order to eliminate any kind of health related problems from the home.

me, like- swimming pools, sauna bath, and other various things will get you amazed.

Just meet up with the team and you will know various reasons to join the same.

Готовимся к ЕГЭ: обобщение и систематизация изученного в разделе Пунктуация

  • Балашова Татьяна Юрьевна, доцент

1. Укажите номера предложений, в
которых нужно поставить тире.

  1. Вы согласитесь, что Новый год самый лучший
    праздник, правда же?
  2. Пейзаж не привеска к прозе и не украшение.
  3. Грустить о прошлом скучная работа.
  4. Каждый человек есть необходимое звено в цепи
    человечества.
  5. Творчество А. С. Пушкина, безусловно, источник
    литературы критического реализма.

2. Укажите номера предложений, в
которых неправильно расставлены знаки
препинания

  1. Роман “Война и мир”, жанр которого
    определяется как роман-эпопея, крупное эпическое
    произведение.
  2. Я начал ходить в библиотеку и читать книги и
    журналы.
  3. Дни стояли пасмурные однако теплые.
  4. Всё для тебя: вокзалы и причалы, цветы и звёзды
    времени полёт.
  5. В числе посуды привозят много глиняных и
    стеклянных игрушек как-то уточек, гуськов,
    дудочек и брызгалок.

3. Укажите номера предложений с
однородными определениями.

  1. Глубокая мёртвая затягивающая, как омут, стояла
    тишина.
  2. За кормой развевался просвеченный солнцем
    бело-сине-красный торговый флаг.
  3. В этих местах растёт густой смешанный лес с
    преобладанием кедра.
  4. И дождь поспешный молодой закапал невпопад.
  5. Сквозь маленькое затянутое льдом оконце
    пробивался лунный свет.

4. Укажите номера предложений, в
которых правильно расставлены знаки препинания.

  1. Наступала заря, и закованный в снег двуглавым
    обломком кристалла в огне загорался Казбек.
  2. Квадратный, широкогрудый, с огромной кудрявой
    головой, он явился под вечер, празднично одетый в
    золотистую шёлковую рубаху, плисовые штаны и
    скрипучие сапоги гармошкой.
  3. Росистое, ясное, расцветало утро.
  4. Опрятней модного паркета блистает речка льдом
    одета.
  5. Они (Третьяковы) владели многими текстильными
    предприятиями как большими, так и малыми.

5. Укажите номера предложений, в
которых допущены ошибки при обособлении
приложений.

  1. Приказ о продлении сессии подписан ректором
    института профессором И. И. Ивановым.
  2. Это был его сверстник по прозвищу Рудня,
    крестьянин соседнего села.
  3. Ах, будь она, эта война, проклята.
  4. Гусев мало-помалу начинает различать своего
    соседа по койке Павла Ивановича.
  5. Фронтовой бродяга-газетчик я в любом блиндаже
    родня.

6. Укажите номера предложений, в
которых знаки препинания расставлены правильно.

  1. “Нет, я не еду”, – с удивлением и как будто
    обидясь поспешно сказал Пьер.
  2. Пашка Матвеев спал почти круглые сутки, а
    просыпаясь, приговаривал: “Знатно! На два года
    отосплюсь”.
  3. Он вышел, поправляя свои чёрные усики и глядя
    куда-то на ковёр, едва заметным движением плеча
    ответил на поклоны офицеров.
  4. Лодка медленно двинулась по тихой воде то
    окунаясь в туман, то выскальзывая на простор.
  5. Мы уже сказывали, что несмотря на её холодность
    Марья Гавриловна всё по-прежнему окружена была
    искателями.

7. Укажите номера предложений с
пунктуационными ошибками.

  1. Бойцы твои письма читали, и там на переднем краю
    они хорошо понимали святую неправду твою.
  2. Кроме того, Кротких не полагал, что на свете
    помимо любви существует ещё и ревность.
  3. Доказано, что животные, например дельфины,
    вполне способны любить, а попугаи-неразлучники
    умирают в разлуке.
  4. Сбавили мы ход, и счастливо.
  5. В урожайные или грибные годы грибы часто
    попадаются кучками, семьями, даже растут
    двойничками.

8. Укажите номера предложений с
вводными словами.

  1. Чичиков со своей стороны был очень рад, что
    поселился на время у такого мирного и смирного
    хозяина.
  2. Дождь прекратился, но должно быть временно:
    лохматые тучи курились низко, прямо над
    вершинами влажного леса.
  3. Это место казалось ему наилучшим выражением
    русской природы.
  4. Зверь в сущности доволен малым: ему нужны еда и
    сон.
  5. Гость однако же коснулся больше событий
    внутреннего мира.

9. Укажите номера предложений, в
которых знаки препинания расставлены правильно.

  1. Жёлтые, золотые листья словно бабочки на лету.
  2. Костровцев был как всегда серьёзен и
    немногословен.
  3. А между клёнами синеют то там, то здесь в листве
    сквозной просветы в небо что оконца.
  4. До сих пор она жила как во сне.
  5. В последнее время некоторые зоологи
    высказывают предположение, что полоски на коже
    зебр появились как средство, предохраняющее от
    укусов мухи цеце.

10. Укажите номера предложений, в
которых нет пунктуационных ошибок.

  1. Тёплое пасмурное утро и чуть-чуть моросит.
  2. Я добился всего сам и я никогда ничего не просил.
  3. Так куда же Лопухов девался и как фуражка его
    оказалась простреленною по околышу?
  4. Чужие холодные скалы и мокрый снег, летевший
    навстречу машине.
  5. Взошла луна и своим мягким фосфорическим светом
    озарила лес.

11. Укажите номера предложений, в
которых пропущены запятые.

  1. Всё, что пошлёшь: нежданную беду, свирепый искус,
    пламенное счастье – всё вынесу и через всё
    пройду.
  2. Ему казалось, что он недолго лежал, припавши
    лбом к спинке дивана, но когда открыл глаза, из
    обоих окон номерка уже тянулись к полу косые
    солнечные тучи.
  3. Может быть, оттого что, ставши рабочим, я уже
    видел нашу городскую жизнь только с её изнанки,
    почти каждый день мне приходилось делать
    открытия, приводившие меня просто в отчаяние.
  4. Вместо того чтобы поддержать меня, ты начал
    помогать тому, против чего я борюсь.
  5. Они тронулись в путь, как только стаял снег и с
    моря потянул тёплый ветер.

12. Укажите номера предложений, в
которых необходимо поставить двоеточие.

  1. Грин умер, оставив нам решать вопрос нужны ли
    нашему времени такие неистовые мечтатели, каким
    был он.
  2. Экономические выводы, прогнозы, планы,
    программы нельзя строить с той степенью
    уверенности, с какой предсказывают это
    естественные науки, то есть физика, химия,
    биология.
  3. Ты видишь сам всегда хорош наш город, весной же
    он особенно хорош.
  4. В этом городе существует несколько объединений
    предпринимателей и промышленников, например
    Ассоциация предприятий мелкого и среднего
    бизнеса.
  5. Но прекрасен данный жребий просиять и умереть.

13. Укажите номера предложений, в
которых необходимо поставить тире.

  1. Сказка песенке сестра.
  2. К сожалению, у меня было очень мало времени меня
    отпустили только на десять дней.
  3. Я шёл к вам с чистыми побуждениями, с
    единственным желанием сделать добро!
  4. День и ночь с тобой жду встречи, встречусь
    голову теряю.
  5. От каменных полов в лазарете было холодно и
    гулко шаги врача доносились издалека.

14. Укажите номера предложений с
пунктуационными ошибками.

  1. Ах, как хочется удивляться! Ах, как хочется
    удивлять!
  2. Это, брат, ух как горько и ух как подло!
  3. Услышь меня хорошая, услышь меня красивая, заря
    моя вечерняя, любовь неугасимая.
  4. Что, ты хотел свободы? Ты жил победителем, ты и
    умрешь победителем.
  5. Да в жизни есть один конец, но в жизни несколько
    начал.

15. Укажите номера предложений, в
которых допущены ошибки при выделении прямой
речи.

  1. “Ты мне льстишь, Орест” – промолвил грустно
    Пушкин, глядя на оконченный портрет.
  2. “Где, – сказал Кипренский с тоской, – где я
    возьму красок, чтобы изобразить это зимнее
    безмолвие, и этот блеск, и дворцы, утратившие
    объём и тяжесть, и, наконец, волнение своего
    сердца?”
  3. “Я знаю, что вы завтра уезжаете, поэтому и
    пришёл”, – сказал Ваня и, смутившись вконец,
    пробормотал: “Извините за беспокойство”.
  4. Её глаза будто просили: “Помоги!” – но она не
    только ничего не говорила, но даже отвернулась от
    него.
  5. “Идём, – схватила она его за рукав, – Им будет
    полезно познакомиться с тобой”.

Ответы:

1. 1, 3;
2. 1, 4, 5;
3. 1, 4, 5;
4. 2, 3;
5. 2, 4, 5;
6. 1, 2;
7. 1, 2, 5;
8. 1, 2, 4, 5;
9. 1, 4, 5;
10. 3, 4, 5;
11. 1, 2, 3;
12. 2, 3;
13. 3, 4, 5;
14. 3, 5;
15. 1, 3, 5.